Інавгураційна метушня: президент VS парламент

Не встигли українці перевести дух від президентських виборчих перегонів, як почали готуватися до нового забігу - парламентського. Незважаючи на те, що вибори до Верховної Ради (ВР) повинні відбутися 27 жовтня, пристрасті з цього приводу розгорілися неабиякі. Існує ризик, що новообраному президенту Володимиру Зеленському захочеться призначити позачергові парламентські вибори, щоб скоріше зміцнити свої позиції у владі.

Наразі увага всього українського суспільства зосереджена навколо дати його інавгурації. Конституція не встановлює точного терміну її проведення, але обмежує час – один місяць з дня публікації Центральною виборчою комісією (ЦВК) результатів другого туру виборів. Оскільки це сталося 29 квітня, то крайньою датою інавгурації повинна бути дата 30 травня. І все б нічого, якби у новоспеченого глави держави були свої представники в парламенті, де повноправними господарями поки ще відчувають себе депутати з фракції імені чинного президента Петра Порошенка. Тому бажання Зеленського скоріше ввести в ВР свою партію «Слуга народу» і закріпити свій успіх президентських виборів очевидно. Звідси і з’явилися розмови про можливі дострокові вибори парламенту. Наскільки обґрунтованим є це бажання, чи підуть на такий ризикований крок в команді нового президента або буде знайдений тимчасовий компроміс і чим це загрожує Україні, розбиралися «Економічні Новини».

Якщо врахувати той факт, що Україна є парламентсько-президентською республікою і повноваження президента обмежені сферою безпеки, зовнішньої політики і захистом конституційних прав громадян і реальне управління країною здійснює уряд і парламент, новому главі держави буде вкрай важко проводити свої ініціативи без представництва своїх однодумців в цих органах влади. Незабаром Зеленському треба буде вносити до ВР кандидатури міністрів оборони та закордонних справ, генерального прокурора, голови СБУ. При відсутності своєї більшості необхідно мати вплив на депутатів. Інакше можливий саботаж. Тому чисто формальна процедура передачі президентських повноважень в нових політичних реаліях набула принципово нового значення.

Як відомо, Конституція України встановлює три можливості для розпуску парламенту. З них актуальною для нинішнього стану справ одна – розвал парламентської коаліції і неможливість її формування протягом місяця. В цьому випадку у президента з’являється право на розпуск ВРУ і оголошення дострокових виборів. І поспіх Зеленського якнайшвидше придбати відповідний статус, що можливо тільки після інавгурації, з тим, щоб почати відповідну роботу щодо розпуску ВР пояснюється одним нюансом. Конституція України встановлює тимчасове обмеження – не можна розпускати парламент за шість місяців до призначених виборів, тобто після 27 травня.

У своєму відеозверненні до депутатів ВР Зеленський закликав народних обранців думати про країну, а не про «депутатських ксиву» і, нарешті, визначитися з датою його інавгурації. Він заявив, що цей час чинний президент Порошенко використовує в своїх інтересах. «Це нагадує мені туриста в єгипетському готелі: завтра додому, валізи упаковані, номер прибраний і нормально вихована людина чекає трансферу в аеропорт. Але не Порошенко. Він ніяк не зупиниться, тягне рушники, капці і бере все підряд зі шведського столу. Я вас дуже прошу: здайте ключ, розрахуйтеся за міні-бар – і вперед! Вам ще митницю і паспортний контроль проходити», – заявив Зеленський.

Для Порошенко прийнятна будь-яка дата інавгурації, яку визначить Верховна Рада, оскільки це відноситься до її компетенції, – відповіли в адміністрації поки що чинного Президента Порошенко. “До моменту інавгурації нового Президента Петро Порошенко залишається чинним главою держави і несе відповідальність за ситуацію в країні. Україна це не номер в єгипетському готелі, як здається пану Зеленському. Передача влади – це складний і відповідальний процес. І Петро Порошенко прагне здійснити його відповідно до європейського традиції, так як це прийнято в демократичних країнах», – йдеться в повідомленні.

У команді Зе наполягають на проведенні інавгурації 19 травня. Тоді у нового президента буде теоретична можливість розпустити ВР і оголосити дострокові вибори – ймовірно 31 липня. Саме тому з’явилися спроби затягнути процес. Так, Директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович згадав про те, що 19 травня – День пам’яті жертв політичних репресій. Прихильники Порошенко почали звинувачувати Зеленського в неповазі до пам’яті репресованих. До кампанії підключився навіть астролог Влад Росс, який заявив, що 19 травня – «сатанинський місячний день», і якщо він стане датою присяги нового глави держави, то «Зеленський може бути повалений».

Крім цього, вчора, 14 травня Конституційний суд звільнив главу КСУ Станіслава Шевчука, який повинен був приймати присягу новообраного президента Зеленського. Нагадаємо, що Шевчука вважають відповідальним за скасування статті про незаконне збагачення. Крім того, відразу кілька суддів звинуватили Шевчука в системних порушеннях законодавства і дисципліни, які призводять до інституціональної кризи КС. Звільнений глава Конституційного суду Станіслав Шевчук повідомив в своєму фейсбуці, що в стінах суду відбувся “антиконституційний переворот” і “захоплення державної влади”. За словами Шевчука, судді головного конституційного органу держави, які присягали народу України, “самі скоїли тяжкий кримінальний злочин, пов’язаний з поваленням конституційного ладу. Переворот стався в поспіху, з грубими і кричущими порушеннями Конституції України, Закону України “Про Конституційний Суд”, Регламенту Конституційного суду України”, – додав Станіслав Шевчук.

Зараз в парламенті зареєстровано сім проектів постанов з різними датами інавгурації – 17, 19, 20, 26 і 28 травня. Сьогодні Регламентний комітет Верховної Ради розглянув  всі сім проектів постанов щодо дати інавгурації новообраного президента Володимира Зеленського і рекомендував ВР голосувати по кожній з них.

Рада буде голосувати за постанови по черзі, в порядку дати реєстрації, як тільки якась з постанов набере 226 голосів, наступні не будуть розглядатися.

Першим свій проект постанови зареєстрував нардеп Міщенко з  датою інавгурації 19 травня.

Якщо жодна із запропонованих постанов не набере потрібної кількості голосів, то рішення про дату інавгурації може ухвалити спікер ВР Андрій Парубій.

Оксана Белякова, політолог

Тільки тепер, коли треба буде поводити інавгурацію нового президента згадали про правопорушення глави КСУ. Тобто, до цього його правопорушення нікому не заважали. Зараз все експерти твердять про те, якщо інавгурація відбудеться до 27 травня – це величезний ризик для парламенту бути розпущеним достроково. Ніхто з парламентаріїв цього не хоче і багато з них будуть чинити спротив. Мені важко прогнозувати як мислить український політикум, тому що у нас там «свій, за свого, по своє». І якщо більшість буде в цьому зацікавлена, то будуть намагатися продавлювати відстрочку інавгурації під будь-яким приводом. Дуже важливо також чи по старому закону будуть проводитися вибори чи по новому. Чи в цей період часу, в якому ще існує Верховна Рада, вдасться щось змінити. Тому що всі говорять, що «мажоритарники» заважають і вони, умовно кажучи, йдуть безпартійними, а потім переходять до партії-переможця. І, таким чином, інтереси переважують в сторону тієї чи іншої політичної сили. Я взагалі пропоную взяти приклад з наших західних партнерів. У деяких країнах парламент двопалатний. Давайте «мажоритарників» – в одну палату, а за партійними списками – в іншу палату. І там вже розподіляти обов’язки. Тобто, все залежить від того які будуть політичні домовленості.

Олег Саакян, голова Платформи соціально-гуманітарних ініціатив і інновацій «Єдиний Координаційний Центр»

Питання інавгурації для багатьох депутатів стане визначальним, в тому числі в контексті їх подальшого політичного майбутнього. Чи можуть з’явиться нові альянси з огляду на те, що відбувається зміна влади в країні? Де-факто цей процес вже почався. На цьому тижні він почне артикулюватися. Питання інавгурації багато в чому стане визначальним, коли потрібно вибирати «так» або «ні». Тому частина депутатів «перефарбується», частина займе свою раціональну позицію в підтримку, частина – ідеологічну позицію проти для того, що мобілізувати свого виборця на вибори. Стратегічно для команди Зеленського розпускати парламент не вигідно. Але тактично такий варіант розглядається, з одного боку, як переговорний момент для тиску на парламент, а з іншого – як реальний сценарій, хоча і маловигідний.

Для Порошенко піти на позачергові вибори найвигідніше, оскільки є шанс завести велику кількість своїх депутатів. Але в його команді йдуть серйозні дебати і частина союзників не зацікавлена ​​в цих виборах. Відповідно він може опинитися в ситуації один на один без політичних союзників в разі, якщо все ж піде на ці позачергові вибори. Навіть по БПП сьогодні питання, як вони будуть голосувати.

Проект про розпуск парламенту в команді Зеленського був розроблений давно і з цього приводу ще тривають дискусії. Але виходячи з тих рейтингів, які набрав Зеленський і того рівня легітимності, який має ВР, він може «через коліно» прийняти рішення про розпуск парламенту і суспільство це сприйме. Тому що політика – це завжди про дві речі: легальність і легітимність. І навіть якщо щось лежить за порогом легальності або в «сірій зоні» закону – воно може бути підмінене легітимністю. Тобто, готовність суспільства визнати таке рішення. І щодо розпуску парламенті – більшість в суспільстві готове прийняти таке рішення.

Тарас Чорновіл, народний депутат III, IV, V, VI скликань Верховної Ради України

До офіційного оголошення результатів другого туру виборів Зеленський мав претензії до ЦВК. Зараз робить претензії по відношенню до ВРУ. Але календарний план парламенту був затверджений ще в грудні минулого року. Інформація є на сайті ВРУ. Відомо, що першу половину травня парламент не працює. Тому що такий календарний план. Ми можемо говорити «ай-яй-яй», але він був відомий ще до старту виборчої президентської кампанії.

Насправді в команді Зеленського не зацікавлені в прискоренні дати інавгурації. До цього часу немає Коломойського в країні, у них немає домовленостей з ним. Вони не знайшли взаєморозуміння в парламенті. Більш того, наламали дров так, що це взаєморозуміння ще ускладнилося. Немає навіть кандидатур, які вже два тижні як повинні працювати і приймати справи в Адміністрації президента (АП) і Раді нацбезпеки і оборони (РНБО). Це майбутній глава АП і секретар РНБО. Цих людей немає. Це означає, що вони з’являться наступного дня після інавгурації. Умовно кажучи, 28 травня. Це означає, що у нас на два тижні виникне стовідсотковий вакуум влади. Тобто, буде формально президент, який не зможе працювати, бо не буде розуміти, що взагалі відбувається в країні. Він до цього часу не почав процедуру передачі влади. Хоча Порошенко запропонував йому це зробити на наступний день після виборів. Тому, насправді, Зеленський не збирається нічого прискорювати. Коли обирають шоумена президентом, треба бути готовим, що нам будуть влаштовувати шоу. Просто не буде змісту.

Ніхто не буде розпускати ВРУ, так як неможливо визначити точну дату від якої відраховуються передбачені в законодавстві шість місяців до строкових виборів, коли це теоретично можна було б зробити. А хто сказав, що 27 травня настає 6 місяців, після чого не можна розпустити ВРУ? Повноваження ВРУ завершуються в момент першого засідання та прийняття присяги її нового складу. Але де написано, стільки часу від виборів має пройти до цієї дати? Сказали, що це буде місяць. А чому місяць? ЦВК має тих самих 10 днів для встановлення результатів. А після цього місяць мають депутати на узгодження дня інавгурації. Тобто, це може бути плюс-мінус два тижні. Умовно кажучи, період від 13 травня до 14 червня – той люфт, в якому можуть бути ці шість місяців. Це помилка, закладена в тексті Конституції і її необхідно колись виправляти. Цим ніхто не займався, тому що жодній розсудливій людині не спало на думку, що можна за півроку до завершення повноважень ВРУ її розпускати. Це повна маячня. Більшої дурості не можна навіть придумати. Тим більше, позачергові вибори припадуть на літні місяці. І ми всі розуміємо, що це найгірший період для їх проведення в країні.

Довести відсутність коаліції також складно. Хто вам сказав, що немає коаліції? Де це зафіксовано? Те, що коаліція не може зібрати 226 голосів під час голосування – ну, іноді може, іноді не може, іноді хтось інший доголосовує. А ми можемо встановити кількість членів коаліції? Не можемо. Закон цього не передбачає. Передбачається, що на момент створення коаліції фіксується ця кількість. А після цього зникнення коаліції може вважатися тільки тоді, коли з неї вийде ціла фракція і за кількістю голосів стане зрозуміло, що її немає. Коли виходили три фракції після всіх скандалів в середині каденції, тоді можна було пробувати встановлювати цей факт. Але встановили, що двома фракціями коаліція існує. Ось якби «Народний фронт» зараз вийшов з коаліції, то була б підстава оголосити дострокові вибори. Тому в даній ситуації розпустити парламент неможливо, тому що факт відсутності коаліції не встановлено. Але навіть в момент, якщо виявиться, що коаліції немає ВРУ надається місячний термін для того, щоб створити новою коаліцію. І розпуск ВРУ в цей період навіть теоретично неможливий. Хіба що, по беззаконню. Але по беззаконню вже один (Віктор Янукович) міняв Конституцію. І де він зараз?

У четвер депутати проголосують за дату інавгурації, в крайньому випадку на наступному тижні. Вони збиралися і у вівторок голосувати, але Зеленський нахамив в Раді і тепер має те, що має. Але навіть якщо депутати не дійдуть єдиної згоди і раптом розгубляться між такою кількістю постанов, то закон передбачає, що дату інавгурації з новообраним президентом погоджує і відповідно проголошує своїм розпорядженням голова ВРУ одноосібно.

Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента».

Сьогодні навряд чи можна говорити про кризу влади. Є конфлікт інтересів. З одного боку, є побоювання розпуску парламенту, тому затягують інавгурацію. І не тільки з боку президентської команди, хоча вони домінують. Думаю, що у останніх спрацьовує не тільки побоювання розпуску парламенту, але і бажання просто максимально відтягнути вступ нового президента на свій законний пост і дати ще трохи часу “поцарювати” своєму патрону.

Команда Зеленського намагається психологічно тиснути на парламент, погрожуючи розпуском. І тут головне – не переграти, оскільки можуть бути проблеми. Поки що мова йде про тактичну боротьбу, тактичне протистояння, визначене конфліктом інтересів. Є дійсно ті, хто зацікавлений в дострокових виборах, і навпаки – ті, хто їх не хочуть. Якщо раптом парламент не дасть згоду на проведення інавгурації 19 травня, тоді ймовірність розпуску парламенту істотно зросте.

Поки немає сенсу давати оцінки з приводу майбутнього складу Ради, тому що ми не знаємо конфігурацію сил і в якому форматі підуть на вибори ті чи інші політичні сили. Питання просто ще не вирішене. Можна сказати, що фаворити підуть на вибори в тому ж вигляді, хоча, можуть бути зміни в назві. Зокрема, в БПП йдуть дискусії з цього приводу. «Батьківщина», «Слуга народу» підуть самостійно і під власними назвами. Поки не зрозуміло, як підуть на вибори Бойко і Медведчук. Швидше за все, разом. Але під якою назвою? У Гройсмана є партія, але він ще веде переговори з потенційними партнерами і остаточної визначеності немає. Хоча, очевидно, що піде на вибори самостійно. Вакарчук – теж ймовірність висока, що піде на вибори. Але з ким і як? Не зрозуміло. «Громадянська позиція» і «Самопоміч» підуть на вибори. Але політичні сили Вакарчука, Садового, Гриценко будуть в одному електоральному полі і забиратимуть голоси один в одного. Можливо, вони об’єднаються. Під Смєшко готується партія. Під яким прапором і яким складом піде «Опозиційний блок» ми поки не знаємо. Тобто, поки що питань більше, ніж відповідей.

Вадим Карасьов, директор Інституту глобальних стратегій

Парламент втомився від чинного президента, який веде себе так, нібито виборів зовсім не було і, звичайно, всі хочуть прискорити передачу влади новому президенту. Але новий президент повинен діяти більш гнучко і компромісно. По-перше, не закликаючи парламент на ранню інавгурацію в ультимативній формі. По-друге, не наполягаючи на його достроковому розпуску. Компроміс може бути знайдений – це нова коаліція і новий уряд до того часу, поки новий парламент не сформує коаліцію і уряд за результатами виборів в жовтні. Тому варіант змінити прем’єра Володимира Гройсмана, наприклад, на лідера «Батьківщини» Юлію Тимошенко може спрацювати. І провести інавгурацію не в кінці травня, а раніше. Але при новій коаліції, новому уряді і новому прем’єрі. Хто може на це піти? Депутати від «Батьківщини», «Самопомочі», «Народного фронту», радикали, частина «Оппоблоку», яка за Вадимом Новинським. Такий тимчасовий компроміс може бути знайдений до жовтня.

Що стосується майбутнього складу парламенту, то, швидше за все, ми тут побачимо, звичайно, депутатів від партії «Слуга народу», «Батьківщина» буде представлена ​​в досить великому складі, «Оппоблок» може збільшити своє представництво, трохи депутатів від БПП, партія Святослава Вакарчука, який збирається брати участь. «Народний фронт» поки не зрозуміло: вони за те, щоб дата інавгурації була рання, але проти того, щоб були дострокові парламентські вибори. А також може потрапити в Раду партія Ігоря Смєшка. Ось такий приблизний розклад нас очікує, – підкреслює експерт.