Резолюцію Генасамблеї ООН щодо ситуації з правами людини в анексованому Криму в разі ухвалення можна використати в судових процесах проти Росії.
Нещодавнє звільнення російською окупаційною владою представників кримськотатарського Меджлісу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза, здійснене за сприяння президента Туреччини Реджепа Ердогана, додало офіційному Києву більшої впевненості в просуванні українського питання на міжнародній арені. Напередодні в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку Україна представила резолюцію «Положення про права людини в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі». Документ має стати основою деокупації Кримського півострова.
За словами міністра закордонних справ Павла Клімкіна, цей проект резолюції – найрадикальніший на сьогодні, адже в ньому названо речі своїми іменами. «І така резолюція має стати надійною основою для об’єднання зусиль у питаннях деокупації. Росія намагається маніпулювати цим питанням… Тому ми бачимо потребу в дуже простих, але жорстких формулюваннях. Без дипломатії», – заявив голова зовнішньополітичного відомства.
Так, у документі офіційний Київ наголошує на потребі виконання Росією рішення міжнародного суду ООН, зокрема щодо скасування заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу. Крім того, наголошують на потребі надання доступу гуманітарним організаціям на територію окупованого півострова.
«Ми обрали такий зміст резолюції, хоча ми усвідомлюємо, що на нью-йоркському майданчику є країни, які вважають, Нью-Йорк насправді не є місцем для розгляду питань прав людини. Такі питання мають розглядати в Женеві. Україна отримала членство в Раді з прав людини, і ми будемо послідовно просувати кримську проблематику і в Женеві», – наголосив Клімкін.
За словами міністра, українська сторона усвідомлює, що «деякі країни, маючи специфічні позиції та специфічні внутрішні інтереси, можуть вибрати для себе опцію «не голосувати». «Але на сьогодні єдиною опцією є просування потужної та дуже чіткої революції, яка називає всі речі так, як потрібно називати, консолідує підтримку міжнародної спільноти. І саме ця резолюція може використовуватися надалі в судових процесах проти Росії – звичайно, у Гаазі, та й на всіх майданчиках, де ми зараз такі процеси почали», – зазначив міністр.
Також Клімкін анонсував створення міжнародної платформи з деокупації Криму та проведення інформаційної кампанії, покликаної донести до міжнародної громадськості ситуацію з порушенням прав людини на окупованому півострові.
Зі свого боку, лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв заявив, що Кримському півострову завдано істотної шкоди екології. «Своїми діями РФ порушила всі домовленості. Завдано шкоди екології Криму. Ґрунтові води опустилися, для відновлення території будуть потрібні мільярди доларів», – заявив він.
Крім того, Джемілєв наголосив, що Україна робитиме все, щоб повернути півострів. «Ми обрали шлях дипломатії, адже для нас важливі людські життя. Під час складання резолюції можна було використати термінологію, не вдаючись до образ Росії. А другий шлях – називати речі своїми іменами, ми обрали його», – резюмував він.
Голосування за ухвалення резолюції очікується в період між серединою та кінцем листопада цього року. За словами віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе, відповідно до Статуту ООН, абсолютним пріоритетом міжнародного співтовариства є забезпечення основних прав та свобод людини. Незважаючи на окупацію РФ та примусове введення її правової бази, жителі Криму залишаються громадянами України, тому уряд України має намір забезпечити всі можливі засоби захисту їхніх основних прав та свобод на тимчасово окупованій території півострова.
«Хочу ще раз підтвердити позицію України: ми не торгуємо територією, як і нашими громадянами за гроші, нафту чи газ. Тому деокупація Криму, як й інших тимчасово окупованих територій, є нашим абсолютним пріоритетом», – зазначила чиновник.
За її словами, систематичні репресії перетворили Кримський півострів на територію без свободи, де РФ застосовує найгірші практики радянської репресивної машини. «Кожен, хто зважується відмовитися від так званого «возз’єднання з Росією», стає жертвою свавільного затримання, переслідування та тортур», – зазначила віце-прем’єр.
Тим часом позитивним результатом роботи української дипломатії стало повернення наприкінці минулого тижня засуджених окупаційним судом представників кримськотатарського Меджлісу Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза. Через півтора року після того, як на волю вийшли Геннадій Афанасьєв та Юрій Солошенко, процес звільнення політичних в’язнів в РФ зрушив з місця.
Щоправда, своєю свободою корінні мешканці півострова зобов’язані президенту Туреччини Реджепу Ердогану, якому не зміг відмовити в проханні російський президент Володимир Путін. «Дякую Президенту Турецької Республіки за його зусилля у звільненні наших героїв, як ми домовилися в Нью-Йорку та Києві», – прокоментував подію у своєму Twitter президент Петро Порошенко.
Після прибуття до столиці Ільмі Умеров заявив, що повернення Криму відбудеться доволі швидко, проте необхідна наполеглива боротьба. «Кримськотатарський народ, перебуваючи в досить скрутному становищі, залишився незламним, більшість не прийняла окупацію і не визнала анексію та доступними способами й далі бореться за її закінчення. Я думаю, що це станеться набагато швидше», – сказав заступник голови кримськотатарського Меджлісу під час зустрічі з українським президентом.
Зі свого боку, Ахтем Чийгоз наголосив, що його протест проти окупації Криму був і в тому, що він зберіг український паспорт і відмовився отримувати російський паспорт. «Це документ, який має величезний обов’язок перед своєю країною, і я з гордістю кажу – я громадянин України», – сказав він, наголосивши, що така позиція викликає повагу навіть у ворогів.
Лідер кримських татар Мустафа Джемілєв вважає, що наступним після заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу з російського полону має бути звільнений український режисер, кримчанин Олег Сенцов. За його словами, днями в МЗС обговорювали питання звільнення українських політв’язнів, де йшлося про пріоритети.
«Хтось говорив, що потрібно звертати увагу на стан здоров’я (ув’язнених. – Авт.). Якщо хтось хворий – насамперед для них. А я вважаю, у мене має бути інший критерій – найбільш мужніх, хто відстоював інтереси свого народу, інтереси України, інтереси Криму. В цьому плані першим на черзі має стояти Олег Сенцов», – повідомив Джемілєв.
Як відомо, кримська тематика в Росії належить до розряду суворо заборонених. Загалом кажучи, уся стрічка новин обмежується офіційними заявами про те, що будують міст або когось знову посадили за ґрати. Однак у світлі майбутніх президентських виборів в РФ деяким політикам все-таки дозволено спекулювати з цього приводу. Так, російська телеведуча Ксенія Собчак, яка балотуватиметься на пост глави Кремля, заявила, що з погляду міжнародного права «Крим – український. Далі – давайте розмовляти».
«Собчак є таким фейковим кандидатом, спойлером, спрямованим на підвищення інтересу до виборів загалом. Кремль зацікавлений у явці, оскільки всім очевидно, що Путін іде на черговий свій термін, і вибори, по суті, перетворюються на такий референдум довіри. Низька явка означає, що довіра до нього – не дуже. Їй дозволили заради «хайпа» порушувати певні табуйовані теми, зокрема тему Криму», – вважає адвокат Микола Полозов.
Водночас механізми повернення Криму він називає дуже дискусійним питанням. «Усі розуміють, що Крим вкрадено незаконно, несправедливо і має бути повернено справжньому власнику – тобто Україні. Цю тему, хоч і не вголос, в РФ обговорюють, проте політичний клас, який представляє Ксенія Собчак, зараз недієздатний», – зазначив адвокат.
За словами Полозова, проблема політичних ув’язнених, які перебувають і в окупованому Криму, і утримуються на території Росії, «стоїть дуже гостро». «Я переконаний, що зрештою всі українські політв’язні будуть звільнені, а Крим стане знову невід’ємною частиною України», – сказав адвокат.
Нагадаємо, Росія анексувала Крим у 2014 р. Наприкінці березня того ж року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, що визнала незаконним референдум про відокремлення Криму від України та приєднання півострова до РФ. Тоді резолюцію підтримали делегати від 100 країн, проти проголосували 11 країн (Вірменія, Білорусь, Болівія, Куба, Північна Корея, Нікарагуа, Росія, Судан, Сирія, Венесуела, Зімбабве), ще 58 утрималися.
12 травня 2016 р. Європарламент ухвалив резолюцію, засудивши заборону Меджлісу в анексованому Криму. Резолюція також засуджує незаконну анексію Криму Росією, висловлюючи повну прихильність суверенітету, політичній незалежності, єдності та територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Крім того, ЄП закликав Євросоюз надати фінансову підтримку діяльності Меджлісу, доки він перебуває у «вигнанні», а також закликав збільшити фінансування правозахисних організацій, що діють у Криму.
25 вересня цього року оприлюднено звіт ООН «Положення про права людини в тимчасово окупованих АР Крим та м. Севастополь (Україна)».