Політика

Смерть Бабченка виявилася спецоперацією

Відомий опозиційний російський журналіст Аркадій Бабченко, про вбивство якого в Києві оголосили 29 травня, виявився живим і неушкодженим. «Покійний» воскрес якраз до брифінгу голови Служби безпеки України (СБУ) Василя Грицака з нагоди своєї трагічної смерті. Як виявилося, «вбивство» було лише інсценуванням, організованим українськими спецслужбами для того, щоб урятувати його від реальних убивць.

В СБУ стверджують, що спецоперація допомогла отримати докази про дії російських спецслужб, які нібито завербували виконавців убивства Бабченка. «Служба завчасно отримала інформацію про приготування замаху на життя Аркадія Бабченка та пошуку виконавців убивства. Служба ухвалила рішення про проведення оперативної комбінації, завдяки якій нам вдалося зібрати неспростовні докази терористичної діяльності російських спецслужб на території України», – пояснив голова відомства Василь Грицак.

Він наголосив, що найнятого організаторами вбивства кілера затримали, а 30 травня затримали й громадянина України, колишнього учасника силової операції на Донбасі, якому обіцяли $30 тис. $15 тис. з них передано як аванс. Ще $10 тис. отримав посередник. Крім того, він заявив, що організатор, який готував замах, планував усунути 30 осіб на території України. «Нам відомі деякі прізвища потенційних жертв, але я не буду їх називати», – уточнив Грицак.

Зі свого боку, генеральний прокурор Юрій Луценко сказав, що людина, яка мала здійснити вбивство, співпрацювала зі слідством і проходитиме в кримінальній справі в статусі свідка. «Тобто вчорашній виконавець замовлення був, згідно з чинним законодавством, частиною оперативної комбінації», – додав він.

Бабченко перепросив друзів, родину та близьких, що змусив їх хвилюватися, наголосивши, що «по-іншому не можна було», і подякував СБУ за порятунок свого життя. «Мене ввели в курс справи місяць тому. Люди сказали, що є на тебе замовлення, уже передано гроші, наскільки мені відомо, $40 тис. Було запропоновано взяти участь у цій спецоперації. Ну, тут варіантів не було, або працюємо, або все одно працюємо. Я погодився», – розповів він.

Журналіст також повідомив, що на його невдалих убивць «тиснули з того боку», вимагаючи прискорити «виконання замовлення». «Підганяли, мабуть, до Ліги чемпіонів», – припустив Бабченко, зазначивши, що через це доводилося весь час вигадувати «якісь відмазки». «Учора все це закінчилося, половину справи зроблено. Я свою роботу виконав, я поки ще живий, не дочекаються», – резюмував він.

Нагадаємо, Бабченко народився в Москві 18 березня 1977 р., здобув освіту юриста-міжнародника. Однак став відомим передусім як журналіст. Працював військовим кореспондентом у «Московському комсомольці», «Новій газеті», потім на деякий час перейшов на телебачення. Під час Революції гідності підтримував Україну, був на Майдані, навіть зняв про це фільм. Від початку війни на Донбасі неодноразово бував у зоні бойових дій.

За опозиційні погляди журналіста неодноразово переслідували в Росії. У 2017 р. Бабченко через погрози та небезпеку для свого життя виїхав за межі Росії. Спочатку жив у Празі, потім у Києві, де став ведучим програми «Prime: Бабченко» на кримськотатарському телеканалі ATR.

Повідомлення про те, що на журналіста скоєно замах у Києві, почали з’являтись у вівторок близько дев’ятої години вечора. Одним із перших про те, що в Бабченка стріляли, написав у «Фейсбуці» його колега Айдер Муждабаєв. Незабаром у Нацполіціі повідомили, що його вбито кількома пострілами в спину на порозі своєї квартири в Дніпровському районі столиці. Бабченка, що лежав у калюжі крові, виявила його дружина, яка в момент замаху перебувала у ванній кімнаті. Жінка викликала медиків, проте журналіст помер у кареті швидкої допомоги. Кримінальну справу порушили нібито за статтею «Умисне вбивство», заявили, що основною версією злочину вважають професійну діяльність журналіста, й опублікували фоторобот імовірного вбивці.

«Переконаний, російська тоталітарна машина не пробачила йому чесності і принциповості. Справжній друг України, який розповідав світові правду про російську агресію», – написав прем’єр-міністр Володимир Гройсман з цього приводу.

У вітчизняному МЗС заявили, що вбивство журналіста може бути тактикою дестабілізації України з боку Росії. «Зарано говорити, хто за цим стоїть, проте розуміння аналогічних випадків змушує нас думати, що Росія використовує й інші види тактики для дестабілізації України, зокрема, здійснює теракти, підривну діяльність і політичні вбивства», – заявив голова відомства Павло Клімкін.

МЗС Росії, зі свого боку, зажадало від української влади докласти всіх зусиль для розслідування події, наголосивши, що «рівень фізичного насильства, убивств щодо працівників ЗМІ в Україні неухильно зростає», а розслідування не призводять до покарання злочинців.

З відповідними заявами виступили й наші західні партнери. У посольстві США в Україні засудили вбивство Бабченка та нагадали, що це не перше вбивство критика Кремля, зокрема, за межами Росії. Британський міністр закордонних справ Борис Джонсон написав, що він «вражений» убивством Бабченка, і закликав домогтися покарання винних. Убивство журналіста засудили і в ЄС, також зажадавши розслідування.

Коли з’ясувалося, що сталося насправді, дехто не приховував обурення. «Ситуація видається театральною постановкою з боку Генпрокуратури та СБУ, бо аж надто показово й театрально все було виконано. Насамперед мене насторожило, що вбивство було заплановано в четверту річницю того, як Бабченка не взяли на борт вертольота, який розбився, що викликало низку запитань», – сказав «i» голова Інституту публічної політики та консалтингу ІНПОЛІТ Сергій Биков.

За його словами, якщо ГПУ та СБУ не нададуть реальних фактів причетності РФ в організації вбивства журналіста, Україна втратить істотну підтримку з боку західних партнерів. «Зрозуміло, що такі вистави не підуть на користь підвищення рівня довіри громадян до спецслужб та ГПУ. Так, спочатку йде полегшення, однак потім люди починають розуміти, що їхні почуття використали. І це викличе негатив», – уважає Биков.

Він припустив, що в такий спосіб намагаються підвищити рівень популярності ГПУ. «Однак було б ефективнішим, якби ГПУ надавала докази розкриття тих злочинів, що вже здійснені раніше, а не створювала інформаційний привід і вигадувала нові злочини. Якщо це була справді спецоперація, тоді треба було відразу повідомити, що вдалося запобігти вбивству, а не тримати всю країну за дурнів протягом більш ніж доби, і потім вийти з таким викривальним брифінгом. Велике питання щодо далекоглядності керівництва ГПУ й СБУ в таких серйозних питаннях, як убивство журналіста», – резюмував політолог.

Політичний аналітик Руслан Бортник також уважає, що ця операція не знімає питань до влади. «Слава Богу, що Бабченко живий, але терористична атака все-таки мала місце: проти громадської думки, проти опозиції, проти довіри до органів влади. Чи був замах на Бабченка, чи це теж «спецоперація», покаже слідство та суд. Питання до спецслужб у справах Шеремети, Вороненкова й інших це не знімає», – резюмував він.

А політичний експерт Бачо Корчилава вважає, що робота СБУ виконана дуже добре. «Основними є дві речі, по-перше, що людина жива і здорова, по-друге, що відстежено цю спецоперацію, яка відбулася проти Бабченка, для того, щоб дискредитувати Україну, і Росія отримала таку велику відсіч. «Це важливі речі, адже за чотири роки війни в нас реально зросли структури, уміють реагувати на виклики та загрози. Тому це потрібно визнавати», – зазначив Корчилава.

Він також додав, що журналістська безпека залежить від того, як працюватиме СБУ. «Українська служба безпеки правильно виконує свою справу, і за це їй потрібно дякувати», – резюмував він.

Роботою українських спецслужб задоволений і народний депутат Антон Геращенко. «Щоб простежити та задокументувати ланцюжок від кілера до організаторів і замовників, потрібно було створити в них цілковиту впевненість у тому, що замовлення виконано, і змусити зробити дії, які будуть задокументовані слідством», – написав у Facebook парламентар.

Він наголосив, щоб уникнути витоку, проведено масштабну інформаційну спецоперацію з публікацією постановочних фото нібито вбитого журналіста. «Президент України Петро Порошенко доручив забезпечити Бабченку та його сім’ї цілодобову охорону і заявив, що українські правоохоронці стають дедалі сильнішими «в протидії російській агресії», – підсумував він.

Тим часом реакція світової спільноти на раптове «воскресіння» російського журналіста була неоднозначною. Кореспондент Channel 4 Ліндсі Гілсум вважає, що такі дії спецслужб України можуть негативно вплинути на безпеку журналістів у світі. «Тепер щоразу, коли вбиватимуть журналіста, відповідальні за вбивство випускатимуть ботів і пропагандистів, щоб сказати, що це помилкова новина. Завдяки Службі безпеки України. Це справді корисно для всіх, хто турбується про безпеку журналістів», – саркастично зауважила журналіст у Twitter.

«Іронія в інсценуванні смерті російського журналіста і введенні в оману світової преси, що призвело до появи тисяч помилкових повідомлень в усьому світі, у тому, що це застосовується проти країни, яку звинувачують у створенні хибних медіа…» – написав у Twitter письменник із Шотландії Девід Відечетте.

Ідею СБУ з інсценуванням убивства журналіста розкритикували й у міжнародній організації «Репортери без кордонів». Тут висловили «глибоке обурення через виявлену маніпуляцію українських спецслужб з метою інформаційної війни». «Вкрай небезпечно, коли держави грають із фактами, тим більше використовуючи журналістів», – написав у Twitter голова організації Крістоф Делуар.

Комітет із захисту журналістів поширив таку заяву: «Ми відчули полегшення, дізнавшись про те, що Аркадій Бабченко живий. Влада України зараз має пояснити, чим була викликана потреба такого крайного заходу, як постановка смерті російського журналіста. Комітет розслідує цю безпрецедентну ситуацію».

«Що? Здуріти можна. Видаляю декілька попередніх твітів», – написав колишній посол США в Росії Майкл Макфол. Трохи згодом він висловив надію, що повідомлення про те, що російські спецслужби найняли українського громадянина за $40 тис. для вбивства Бабченка, підтвердяться.

«З полегшенням дізнався, що Аркадій Бабченко живий! Засуджую рішення про поширення неправдивої інформації про життя журналіста. Держава зобов’язана надавати громадськості коректну інформацію», – заявив представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір.

«Коли ваш прем’єр-міністр, як повідомляють, говорив про «вбивць», ми вважали, що це правда, як і багато інших. Отже, тепер ми приберемо із сайта нашу заяву, як й інші», – підсумував прес-секретар генсека Ради Європи Деніел Хольтген.

redaktsiya