Політика

Мобілізація в Україні: про що мовчать військові та коли почнуть вручати повістки

Новий закон про мобілізацію в Україні працює вже другий тиждень і за цей час понад мільйон військовозобов’язаних оновили свої дані у мобільному застосунку «Резерв +». Це останні цифри Міноборони і свого роду рекорд, бо всього 40 тисяч зробили це через ЦНАПи і майже 22 тисячі таки звернулися до ТЦК.

«Мобілізація як ішла, так і йде. Правда, скажу вам відкрито, після цього закону вона збільшилась», — визнав президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з учасниками третього саміту Україна — Північна Європа. Він також зауважив, що чоловіки військового віку мають обов’язок оновлювати свої дані, але це не означає автоматичну мобілізацію.

«Сьогодні реєстрація чоловіків мобілізаційного віку повинна бути обов’язковою. … Технологічно сьогодні є можливість зареєструватися кожній людині. Це не означає, що ця людина обов’язково йде на фронт. Це обов’язок кожного з нас, хто мобілізаційного віку – бути зареєстрованим», – зазначив він.

Що пропонує новий закон?

Нагадаємо, левова частка новацій, прописаних у новому законі про мобілізацію, що набув чинності 18 травня, стосується саме посилення правил військового обліку для українських призовників з тим, щоб армійська система «побачила» їх, а не змушена була набирати людей до війська практично наосліп.

Протягом 60 днів з дня набуття законом чинності всі українські чоловіки віком від 18 до 60 років (у тому числі й ті, хто перебувають за кордоном) повинні оновити свої військово-облікові дані. Надалі вони будуть зобов’язані протягом усього часу дії воєнного стану носити свої військово-облікові документи при собі та пред’являти їх на вимогу співробітників ТЦК або поліцейських. У законодавство вводиться поняття електронного кабінету військовозобов’язаного: його може добровільно завести собі кожен український чоловік призовного віку, через нього відбуватиметься його комунікація з армійською системою.

Чоловікам, які не перебувають на військовому обліку, не можна буде оформити закордонний паспорт або (тут йдеться про тих, хто перебуває за кордоном) скористатися консульськими послугами. Крім того, закон обмежує можливість «ухилянтів» працювати на держслужбі та дозволяє ТЦК через суд ініціювати позбавлення їх водійських прав. До потенційних порушників законодавства про мобілізацію будуть застосовуватися штрафи.

Електронний ВОД

Вже з червня в Україні планують впровадити електронний військово-обліковий документ (ВОД), який матиме ту саму юридичну силу, що і звичайний паперовий. ВОД відображатиметься у застосунку «Резерв+».

«Повноцінна версія (застосунку Резерв+, – ред.) буде в червні, де можна буде отримати електронний відповідник паперового військово-облікового документа і штрих-код. Процес йде, всі моменти, які пов’язані з неточністю, вирішуються», – повідомив речник Міноборони України Дмитро Лазуткін.

Зазначимо, у ВОД відображатиметься унікальний електронний ідентифікатор у вигляді двовимірного штрих-коду, що містить відомості про зазначений документ. Там буде вся інформація про військовозобов’язаного, призовника та резервіста, а саме: ПІБ, дата народження, РНОКПП, інформація про наявність відстрочки, військове звання, військово-облікова спеціальність, відомості про військовий облік, результати медогляду. Однак поки що не зрозуміло, як це відбуватиметься на практиці та чи буде технічна можливість у працівників ТЦК, поліції та прикордонної служби на кожному блокпосту відсканувати цей QR-код. Тому на перший час рекомендовано мати ВОД у паперовому вигляді, поки зміни не запрацюють повноцінно.

Також у мобільному застосунку «Резерв+» Міноборони згодом планує запровадити функцію онлайн-рекрутингу. Мета нововведення – щоб громадянин мав можливість переглянути актуальні вакансії в ЗСУ і подати заявку на ту спеціальність, яку він обрав самостійно.

Недоліки застосунку

На думку експерта із кібербезпеки Костянтина Корсуна, «Резерв +» має низку проблем, в тому числі у питанні захисту персональних даних. Він вказує на те, що застосунок створено на основі недоробленого освітнього застосунку «Мрія». Крім того, користувачам пропонують звертатися в техпідтримку через Telegram. Тобто застосунок випускали поспіхом, щоб встигнути до 18 травня, тому функціональність «Резерв+» не була готова.

«Чому всі вирішили, що додаток Резерв+ це і є «електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста»? Де це зазначено? У законі немає жодних згадок «додатку Резерв+». Тому після 17 липня чисто формально ТЦК матиме повне право оштрафувати отих 1,5+ млн. людей на 25+ тис. грн. А потім плюс анулювати водійське посвідчення, плюс оголосити у розшук, плюс затримати, кинути у бусік, привезти на медкомісю і наступного дня будете вже в учбовому центрі показувати усім свій телефончик з «оновленими даними». До речі, з головним редактором видання «Економічна правда» саме так і трапилося», – написав він у Фейсбук.

За його словами, ніяких офіційних підтверджень додаток не надає. «Ця опція – генерування QR-коду, який вестиме до відповідної онлайн-довідки – лише планується, та й то десь після 18 червня. І хтозна як це буде працювати. Ймовірно, це буде як з Дією: 99% людей не перевіряють сканером, а лише очима, а тому одразу з’явиться купа фейків. А як тільки вони з’являться – зникне довіра до додатку», – говорить експерт. Він також вважає, що не можна просто так взяти і перейменувати «застосунок» (так вони називають додатки) у «електронний кабінет». «Поняття «електронний кабінет» за функціоналом можна порівняти з автомобілем, тоді як поняття «додаток» – лише з дверцятами до нього, причому не обов’язково водійські. В «електронному кабінеті» багато різних інтерактивних взаємопов’язаних функцій, а «Резерв+» по суті виконує одну просту задачу: внесення через нього даних кудись. Куди – хтозна. Також немає ніякої гарантії, що ваші дані будуть коректно збережені у якійсь-там-базі-даних (не факт, що напряму в «Оберіг»). І немає ніякої гарантії, що працівник одного з ТЦК так само коректно отримає витяг з цієї бази про вас», – зазначив Корсун.

Про що мовчать військові?

На думку військовослужбовця ЗСУ Сергія Алімова, закон про мобілізацію відлякує і відштовхує тих, хто хотів би воювати і, навпаки, затягує тих, хто не хоче. «У мене є знайома сім’я волонтерів. І коли почалася історія з мобілізацією вони теж хотіли мобілізуватися, взяти відношення, щоб служити в тому підрозділі, в якому хочуть. Але по зверненню за відношенням командир сказав: «Друже мій, з п’яти відношень, які я давав, до мене потрапив лише один. А решта ТЦК може відправити на свій власний розсуд. Так само учбовий центр може відправити куди завгодно і ти до мене не потрапиш. То що вирішила ця людина? Не пішла до армії, бо його так заохотили», – сказав він в ефірі «Мосейчук подкаст». За його словами, нинішній стан речей з мобілізацією «натравлює» цивільних на військових та військових на ТЦК.

«Я зараз працюю в учбовому центрі. Кого приведуть мені з ТЦК? Люди ламають голову як працювати з ними (тими, кого мобілізувати проти власної волі – ред.). Це треба перероблювати людину повністю, розкласти психологічно і складати по-новому, щоб вона ще в бій пішла. Легше працювати із алгозалежними. А з людиною, яка морально себе налаштувала на те, що вона не піде воювати це зробити тяжко», – говорить військовий.

Він також дорікає ТЦК за те, що тепер самі військові змушені ходити у цивільному, оскільки до людей у формі почали ставитися неоднозначно. «Я категорично проти, щоб люди, які прийшли з фронту страждали в тилу. Коли я йшов у 2023 році по вулиці, то мене обнімали, діти підходили і давали якісь браслетики чи квіти, а зараз від мене відвертаються. Що це таке? За що я там воюю? Щоб люди тут мене боялися?»- задається він питанням.

Алімов також розкритикував наказ про грошове забезпечення військовослужбовців «на нулі». «Той, хто його писав взагалі не має уявлення як працює «нуль». Відповідно вони внесли розбрат в наші лави. Поділили на правильних і неправильних, на тих, хто може мати доплату 100 тис. грн., та тих, які будуть її позбавлені. Зробили з нас умовно «атлетів». Ніби ми сидимо в окопі і воюємо за метри, сантиметри, за довжину, стрибки і це не є командною роботою. Тобто у нас бойовий наказ видається підрозділу, взводу чи роті, а виявляється, що оплата йде кожному окремо. Це був несправедливий поділ. Про це я писав у листі до Міноборони (але вони його не читали). Відповідно підрозділи почали розвалюватися з морально-психологічного боку. Є люди які воюють, а інші, що їх забезпечують, виявляється вже не воюють», – говорить військовий. Він переконаний цей несправедливий наказ має бути скасований і написаний новий, який відповідатиме реаліям сьогодення. Він також переконаний, що влада має говорити правду про реальний стан речей на фронті та почати чесний діалог з народом про те, що воювати мають всі.

«Треба щоб президент вийшов до народу і сказав: «Шановні українці, у нас війна. Їх більше. Але в цій війні головною цінністю для нашої країни є людина. Ми воюємо за кожну людину. І для того, щоб воїн міг виконувати свої завдання ми мобілізуємо весь тил, всю країну. Ми робимо закон про мобілізацію країни. Але воювати має зброя. Людина з автоматом в окопі – це кам’яний вік. Воювати мають турелі, дрони, автономні системи… Армія буде реформуватися. І під тиском обставин влада буде приймати правильні рішення, якщо вони хочуть себе зберегти, свої родини, свої статки і все, що в них є», – додав він.

Альтернативи мобілізації немає

На думку політолога Володимира Фесенко, альтернативи мобілізації немає і проблема сьогодні не стільки в комунікації, стільки в тому, що суспільство неоднозначно ставиться до процесу мобілізації. «Є прихильники мобілізації, є противники, є люди які не проти мобілізації, але проти збільшення її масштабів і головне, «щоб не брали моїх близьких». І тут починаються маніпуляції, особливо збоку політиків. Виникає тема справедливості і несправедливості. На превеликий жаль, навіть якщо ми виведемо ідеальну формулу комунікації (а, як свідчить досвід, не буває ідеальних комунікацій, коли йдеться про конфлікти суспільних інтересів) то завжди будуть незадоволені. Над комунікацією треба працювати і певні позитивні тенденції є, але само по собі це не вирішить проблеми», – вважає експерт. Він зазначив, що найбільше прихильників мобілізації серед тих, кому вже за 60, що фізично не пов’язані з цими процесами, тому їм легше їх підтримати.

«Найбільше критиків і противників у молодих вікових групах. І це проблема не тільки поточної комунікації. Це проблема недоліків, прогалин та провалів у виховній роботі, яка раніше не проводилася належним чином. Хто нам привив оці патріотичні почуття? Ті, хто пішли добровольцями у перші тижні війни. Середнє покоління. Це люди, які зростали разом з країною. Це справжнє покоління незалежності. А молодь трошки споживацьки до цього ставиться. Таке відчуття, що є відсторонення від цієї війни і це не зовсім правильно. Це наша спільна війна. І виграти ми її теж можемо тільки спільно. Треба думати над більш гнучкими рішеннями якраз по молоді. Їх варто залучати туди, де потрібна креативність. Наприклад, робота з безпілотниками. Фізично закон дозволяє мобілізовувати з 25 років. Тому треба розподіляти рівномірно оцей тягар війни, зокрема в процесі мобілізації», – вважає Фесенко. На його думку, українському суспільству також доведеться змиритися з тим фактом, що мобілізувати військовозобов’язаних з-за кордону не можливо. «Можна їх поставити на військовий облік, але юридичних механізмів призову за кордоном немає. Нам доведеться вдосконалювати процес мобілізації, працювати над його ефективністю. Вже зараз є проблема нестачі бійців на фронті. А якщо ворог буде розширювати фронт? На Харківщині вже відкрили фронт. Є ризик, що можуть відкрити на Сумщині. І без додаткової хвилі мобілізації ніяк не обійтися… Нам треба вистояти – це головна мета і мотив», – резюмував політолог.

Економічний бік мобілізації

За словами інвестиційного банкіра та економіста Сергія Фурси бізнес в Україні відчує брак робочої сили, проте альтернативи мобілізації немає. «Зараз в Україні на ринку праці по оцінкам є приблизно 13-14 млн людей. А держава має мобілізувати цього року від сили 300 тисяч людей. Якщо ми візьмемо в руки калькулятор, то побачимо, що це складає 2-3 % від наявної робочої сили. Так, це при наявності на ринку браку робочої сили вже сьогодні. Але, все рівно, чи можна драматично заламувати руки і казати, що точно не буде кому працювати в економіці, при випаданні 2-3 % робочої сили? Навряд чи. По нашим оцінкам мобілізація вдарить по економіці. І призведе до зменшення приросту ВВП цього року. Замість зростання, наприклад, у 4.5 % ми отримаємо зростання у 4.0 %», – написав він у Фейсбук. Він також наголосив, що без армії не було б і економіки. «Не варто нагадувати, що сталось з ВВП Маріуполя. І не варто згадувати, що поточна ситуація є просто економічним дивом, коли під час війни найбільша загроза для деяких видів бізнесу – погіршення якості послуг, коли доведеться опуститися до середньо європейського рівня. Не до продуктових карток. Не до інфляції у 1000 %. А до більш довгого очікування латте на кокосовому молоці», – додав експерт.

«Проблемою є не так мобілізація, як жахлива комунікація мобілізації, що почалося ще з грудня минулого року. І залишиться на совісті політиків. Дійсно, щоб мобілізувати 300 тисяч, налякали кілька мільйонів, що уникають виходити з дому і не хочуть офіційно влаштовуватись на роботу. Тобто піар ефект від мобілізації для бізнесу набагато страшніший, за реальний ефект. І це треба розуміти», – резюмував він.

Коли почнуть вручати повістки?

Розсилати повістки почнуть від 18 липня, коли мине 60 днів, наданих на оновлення військово-облікових даних. Під такою повісткою не буде потрібен підпис громадянина. Для того, аби прийти до ТЦК по цій повістці, громадянину дається 14 днів. Якщо цього не зробити, то можна отримати заочний штраф. Після кількох штрафів є ризики відкриття кримінальної справи та подання в розшук. Документ можуть вручати цілодобово за місцем проживання, за місцем роботи, місцем навчання, у громадських місцях, місцях масового скупчення людей, у ТЦК, на блокпостах і пунктах пропуску через кордон.

Між тим у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо продовження строку оновлення військово-облікових даних до 150 днів. За словами одного із його авторів депутата Володимира Ар’єва, через велику кількість військовозобов’язаних територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) не справляються з навантаженням. На його думку, за 60 днів всі військовозобов’язані фізично не встигнуть оновити свої військово-облікові дані. А за несвоєчасне уточнення облікових даних передбачена адміністративна відповідальність за статтею 210 (порушення правил військового обліку) КУпАП у вигляді штрафу. Його розмір нещодавно був значно підвищений — під час дії воєнного стану він становить від 17 до 25,5 тисяч гривень.

Проте в Міноборони заявили, що продовження строку оновлення даних військовозобов’язаних буде доцільним лише у разі форс-мажорів. «Якщо подивитися, то 150 днів на оновлення – це 5 місяців, плюс час на підготовку. Тобто, люди, які будуть мобілізовані і можуть допомогти фронту, з’являться поблизу лінії фронту десь перед Новим роком. Як на мене, це трохи дивно. Зважаючи на те, що ті бригади, в яких я служив – 47-ма та 59-та, вже самі проводять рекрутинг. Люди потрібні, командири кажуть, що треба поповнення», – пояснив речник Міноборони Дмитро Лазуткін.

Ксенiя Лазоренко