Джерелом забруднення річок Сейм і Десна є Тьоткінський цукровий завод у Курській області країни-агресора РФ, у воду потрапило щонайменше 5700 тонн продуктів перероблення цукру.
Про це 12 вересня на пресконференції в Києві повідомив директор Українського гідрометеорологічного інституту Володимир Осадчий. Відеозапис заходу опубліковано на YouTube-каналі “Укрінформ”.
За словами Осадчого, надходження продуктів перероблення (органічні речовини) відбувалося протягом семи – дев’яти діб.
“Велика кількість із цих 5700 тонн була виключно в розчинному вигляді. Як тільки ця маса почала надходити в річку Сейм, вона практично за декілька годин знищила весь кисень”, – пояснив він.
Осадчий зазначив, що останні дослідження на річці Десна поблизу міста Остер (Чернігівська область) засвідчили, що зараз вода в досить доброму стані.
“Завдяки тому, що Десна дуже гарно працює як самоочищувальна система, підвищується pH води, здійснюється насичення киснем за рахунок гідробіологічних процесів. Я відчуваю, що ми можемо й не спостерігати забруднень у Києві. […] Але ми повинні бути на жорсткому контролі”, – наголосив директор Українського гідрометеорологічного інституту.
За словами директора Інституту гідробіології НАН України Сергія Афанасьєва, відновлення річок Сейм і Десна забере два-три роки.
Держагентство меліорації та рибного господарства України повідомляло 27 серпня, що в річці Сейм, яка тече з РФ, зафіксували значне перевищення концентрації забруднювальних речовин – амонію і завислих речовин. У зв’язку із чим у населених пунктах заборонили купання, риболовлю, а також використання води із Сейму для технічних потреб.
Про це Суспільному розповіла доцент кафедри екології, географії та природокористування Національного університету “Чернігівський колегіум” імені Т. Г. Шевченка, кандидат біологічних наук Світлана Кирієнко.
“Основною проблемою з амоніаком є його пряма токсична дія на водну флору і фауну, яка посилюється підвищеним рівнем pH і температурою. Амонійний азот, зафіксований у високих показниках, стимулює цвітіння води, тобто масове розмноження мікроскопічних водоростей (переважно синьо-зелених та зелених) і відповідно їх гниття. Коли відбувається масове гниття водоростей, в результаті цього з’являється багато побічних шкідливих токсичних речовин — це може бути сірководень, феноли, інше. Автоматично це зменшує вміст кисню у воді. Зменшення вмісту кисню нижче норми робить воду непридатною для життя — вона, можна сказати, що є мертвою. “.
На питання, як вода з високим вмістом амонію може вплинути на людину, науковиця відповіла так:
“Підвищений вміст сполук амонію свідчить про погіршення санітарного стану води. Якщо йде мова про вживання такої питної води, то знижується вміст кальцію в організмі, відбувається зміна рН крові, з’являються хронічні захворювання систем органів. Якщо ж купатися у забрудненій воді, то можна отримати захворювання шкіри, пошкодження слизових оболонок очей, носової і ротової порожнини, викликане впливом або хімічних речовин, або шкідливих бактерій, які швидко розмножуються у такій воді. Заковтуванні води з річки може зумовити бактеріальне зараження і отруєння”.
31 серпня в Мінекології поінформували, що в Сумській і Чернігівській областях із річки Десна зібрали 18 тонн загиблої риби.
5 вересня в Мінекології повідомили, що забруднювальні речовини в Десні дійшли до Чернігова, проте загрози питному водопостачанню немає.
У “Київводоканалі” 10 вересня озвучили найгірший сценарій для киян через забруднення Десни.