Астроном висунув несподівану версію мовчання Всесвіту.
Питання, чому людство досі не зафіксувало жодних слідів розумних позаземних цивілізацій, отримало нове пояснення. Астрофізик з Колумбійського університету Девід Кіппінг запропонував незвичну теорію, яку він називає «есхатичною» – тобто такою, що пов’язана з фінальними етапами існування цивілізацій, інформує ЕКСПЕРТ.
На думку вченого, перший контакт з інопланетним розумом може відбутися не в період його розквіту, а навпаки – на межі катастрофи. Цю ідею Кіппінг детально описав у науковій роботі, оприлюдненій на платформі arXiv. За його припущенням, більшість високорозвинених цивілізацій ведуть врівноважене та енергоощадне існування. Вони не створюють потужних штучних сигналів, а їхня діяльність майже не відрізняється від природних процесів у космосі. У результаті їхнє випромінювання губиться серед світла зірок, галактик і космічного фону, роблячи такі цивілізації практично невидимими для далеких спостерігачів.
Ситуація різко змінюється у моменти глобальних криз. Масштабні війни, екологічний колапс або технологічні катастрофи можуть спричиняти короткі, але дуже яскраві аномалії – незвичні спалахи світла, різкі зміни у випромінюванні чи русі небесних об’єктів. У такі миті цивілізація ніби порушує космічну тишу, стаючи помітною для інших. Кіппінг порівнює це з раптовим криком у темному лісі: більшу частину часу його не чути, але в момент небезпеки звук розноситься далеко. Саме такі «крики» можуть бути єдиним шансом зафіксувати існування чужого розуму.
Щоб перевірити свою гіпотезу, вчений пропонує змінити підхід до пошуків. Замість цілеспрямованого полювання на радіосигнали варто зосередитися на виявленні будь-яких незрозумілих космічних аномалій. У цьому можуть допомогти сучасні проєкти на кшталт обсерваторій Vera C. Rubin та Gaia, які регулярно спостерігають за небом і фіксують неочікувані зміни. Якщо ця теорія підтвердиться, перша зустріч людства з позаземною цивілізацією може виявитися трагічною – ми станемо свідками її загибелі, а не тріумфу. Водночас така ідея дає можливе пояснення так званої «великої тиші» Всесвіту: розумне життя може бути поширеним, але воно мовчить доти, доки не опиняється на краю прірви.