Новини суспільства

Суди в Україні карають громадян за законами, яких не існує

За останні три роки українські суди винесли щонайменше 39 вироків, посилаючись на правові норми, які не мають юридичної сили. Такий висновок зробив Офіс ефективного регулювання BRDO, проаналізувавши судові рішення за 2022-2024 роки.

Вирок за конвенцією, якої Україна ніколи не підписувала

Яскравий приклад юридичного хаосу – рішення Суворовського районного суду Одеси від 10 січня 2024 року. Суд визнав жінку винною у створенні порнографічного контенту, призначивши їй три роки позбавлення волі з випробувальним строком на один рік. Також її позбавили права публікувати контент в Інтернеті та конфіскували її смартфон.

Але головна проблема в тому, що суд при ухваленні рішення посилався на Міжнародну конвенцію 1923 року, якої Україна ніколи не підписувала.

“Україна ніколи не приєднувалася до цієї конвенції та не підтверджувала її чинність у порядку правонаступництва. Це підтвердив і Секретаріат ООН, про що Міністерство закордонних справ України поінформувало МВС ще у 2023 році”, – йдеться у матеріалі BRDO.

Судді використовують закони, які скасували ще кілька років тому

Аналіз BRDO показав, що суди також продовжують керуватися законами, які втратили чинність. Наприклад, у цій же справі судді обґрунтовували вирок законом “Про захист суспільної моралі”, який був скасований ще у 2022 році.

Крім того, використовувалась Європейська конвенція про транскордонне телебачення, яка не регулює контент у месенджерах та соцмережах – саме там і поширювалася продукція, що фігурувала у справі.

Система шаблонних вироків

Правозахисники зазначають, що деякі судді навіть не намагаються обґрунтовувати свої рішення, а використовують однакові формулювання в різних справах.

“За останні три роки винесено близько 40 однакових вироків щодо порнографії. Судді просто копіюють рішення, не розбираючись, чи справді закон на їхньому боці”, – заявив керівник сектору ICT BRDO Ігор Самоходський.

Що це означає для правової системи

Фахівці попереджають: якщо суди продовжать ігнорувати чинне законодавство і виносити рішення на основі неіснуючих норм, це може дискредитувати всю судову систему України.

Постраждалі від таких вироків можуть оскаржувати їх у вищих інстанціях, однак ситуація показує небезпечну тенденцію правової безвідповідальності, яка потребує негайного вирішення.

Елена Каденко