Кого не мобілізують з 1 червня: роз’яснення юристів щодо відстрочки та непридатності

З огляду на продовжений до 7 серпня цього року воєнний стан, в Україні триває мобілізація військовозобов’язаних громадян. Проте деякі категорії осіб мають законні підстави для звільнення — тимчасово або назавжди — від військової служби. Юристи пояснили, які категорії громадян не підлягають мобілізації згідно з чинним законодавством, а також у яких випадках найчастіше надається відстрочка.

Хто має право на звільнення або відстрочку від мобілізації?

До переліку осіб, які не підлягають мобілізації в Україні відповідно до нового закону (“Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), належать кілька категорій українців:

• Особи, які досягли граничного віку для військової служби (60 років і старше).
• Громадяни, чий стан здоров’я не дозволяє служити, і яких Військово-лікарська комісія (ВЛК) визнала непридатними (повний перелік захворювань, що звільняють від служби, міститься у наказі Міноборони №402).
• Ті, хто отримав відстрочку від призову (причини можуть бути різними і всі вони чітко визначені в законодавстві).

Як розповів військовий юрист ЮК “Приходько та партнери” Ярослав Звоненко, вичерпний список осіб, які не підлягають мобілізації, прописаний у статті 23 вищезгаданого закону про мобілізацію.

Найпоширеніші підстави для надання відстрочки включають:

• Наявність у людини інвалідності будь-якої групи (тобто 1-ї, 2-ї або 3-ї).
• Сімейні обставини, зокрема наявність батьків з 1-ю або 2-ю групою інвалідності, а також якщо у дружини військовозобов’язаного є 1-ша, 2-га або 3-тя група інвалідності.
• Наявність дитини віком до 18 років, яка має інвалідність.
• Наявність повнолітньої дитини з 1-ю або 2-ю групою інвалідності.
• Якщо військовозобов’язаний утримує трьох або більше дітей віком до 18 років.

Військовий юрист ЮК “Приходько та партнери” Михайло Лобунько додає, що на його практиці найчастіше відстрочку від мобілізації надавали у зв’язку з наявністю інвалідності у батьків або дружини військовозобов’язаного, утриманням трьох дітей, у зв’язку з постійним доглядом за родичем, а також на підставі загибелі родича-військовослужбовця під час виконання бойових завдань.

Водночас, зазначає Михайло Лобунько, статус “Непридатний до військової служби” особі надають лише за станом здоров’я (як уже згадувалося, список таких захворювань визначено в окремому наказі Міноборони №402). Практика показує, що найчастіше непридатними визнають осіб через відсутність одного з парних органів або кінцівок, а також через психічні розлади, зокрема шизофренію.

За словами Ярослава Звоненка, якщо людина пройшла ВЛК і має захворювання за однією зі статей вищезгаданого наказу Міноборони, яка містить підпункт “А”, то така людина вважається непридатною до військової служби. Кожна стаття документа Міноборони передбачає конкретне захворювання. Особу також можуть визнати непридатною до служби через сукупність захворювань, але для цього її обов’язково направляють на дообстеження.

“Загалом, визначення ступеня придатності до служби — дуже індивідуальний процес, оскільки підстави для надання статусу “Непридатний” можуть бути дуже різними. У моїй практиці часто зверталися із запитом про оформлення непридатності через епілептичні напади. Якщо таке захворювання буде підтверджено під час проходження ВЛК, особа може бути визнана непридатною”, — каже юрист.

Також, за словами юриста, якщо військовозобов’язана особа пройшла ВЛК і у неї виявлено захворювання, що є підставою для надання статусу “Непридатний”, то такий висновок обов’язково має бути затверджений у Центральній ВЛК. Без цього зараз статус “Непридатний” не надається. Іноді цей процес може затягнутися до пів року.

У тому разі, якщо Центральна ВЛК відмовилася затверджувати висновок про визнання військовозобов’язаної особи непридатною до служби, людина має право звернутися до суду, щоб оскаржити таке рішення.