Новини суспільства

Кам’яна загадка віком 2000 років: як давній лабіринт змінює сторінки минулого

У Махараштрі відкрили унікальний лабіринт.

На луках Борамані в окрузі Солапур, що у штаті Махараштра, археологи знайшли рідкісну кам’яну споруду – круглий лабіринт, який складається з п’ятнадцяти концентричних кілець. Наразі це найбільший відомий круглий кам’яний лабіринт на території Індії. Знахідка може стати важливим доказом існування давніх торговельних маршрутів між регіонами сучасної Індії та Римською імперією близько двох тисяч років тому, інформує ЕКСПЕРТ.

Об’єкт виявив археолог із коледжу Декан у Пуні Сачін Патіль. Дослідники пов’язують цю споруду з активною торгівлею між містом Тер у районі Дхарашіві та середземноморським світом у перші століття нашої ери. Відкриття викликало інтерес міжнародної наукової спільноти й буде детально проаналізоване у британському спеціалізованому журналі Caerdroia, публікація якого запланована на 2026 рік.

Раніше найбільшим круглим лабіринтом в Індії вважалася кам’яна конструкція з одинадцятьма кільцями. Солапурський об’єкт значно перевершує її за складністю: його розміри сягають приблизно 15 на 15 метрів, а структура включає п’ятнадцять кругових контурів. Хоча за загальною площею першість і далі утримує лабіринт у Гедімеду в штаті Тамілнад, знахідка в Солапурі стала другою за величиною та абсолютним рекордсменом серед круглих кам’яних лабіринтів країни.

Особливістю цієї споруди є поєднання класичної схеми лабіринту зі спіраллю в центральній частині – елементом, який вважається характерним саме для індійської традиції та відомий під назвою «чакрав’ю». На думку фахівців, подібні об’єкти могли виконувати роль орієнтирів для іноземних купців, зокрема римських торговців, які перевозили золото, вино та вироби з коштовного каміння в обмін на спеції, шовк і барвник індиго.

Територія, що охоплює сучасні Колхапур, Карад і Тер, у давнину була важливим вузлом міжнародної торгівлі. Дизайн лабіринту має схожість із зображеннями на монетах острова Крит, які перебували в обігу в І–ІІІ століттях нашої ери, що додатково підтверджує його поважний вік – понад дві тисячі років. Раніше менші лабіринти з одинадцятьма кільцями вже фіксувалися в районах Санглі, Сатари та Колхапура, і всі вони розташовані вздовж стародавніх торговельних шляхів династії Сатаваханів.

Археологічні відкриття середини ХХ століття в Брамхапурі, де були знайдені статуя грецько-римського божества Посейдона та бронзове дзеркало, свідчать про тісні культурні контакти регіону з античним світом. Сукупність цих даних дозволяє говорити про існування активного торгового коридору, яким користувалися греко-римські купці.

Про існування лабіринту стало відомо випадково: його помітили учасники природоохоронної організації під час спостережень за птахами та дикими тваринами. Після обстеження ділянки в середині грудня археологи підтвердили автентичність споруди. Зокрема, збережений шар ґрунту між кам’яними кільцями свідчить про те, що об’єкт залишався недоторканим упродовж багатьох століть.

Окрім практичного використання, подібні лабіринти в різних культурах часто мали символічне значення, пов’язане з ідеями родючості та духовної зосередженості. У місцевій традиції їх називають «коде», однак у ширшому культурному контексті відомі також як «чакрав’ю», «манчакра» або «ямадвар».

Гелена Деревянко