Нове опитування говорить, що більшість наших співгромадян відкидає відразу все: і ті щадящі варіанти реформ, на які зважилися в Кабміні; і ті торгові і соціальні практики, які добре зарекомендували себе в західних країнах, але поки не прижилися у нас.
Про це розповів журналіст Дмитро Литвин.
Антикорупційне бюро українці вважають неуспішним, Мінські угоди в суспільстві не розуміють, заборону “Вконтакте” не схвалюють. Подумати тільки: навіть МВФ, який врятував Україну від краху, коли після президентства Януковича ніхто більше не готовий був допомагати нашій країні реальними мільярдами доларів, – і той українці звинувачують у зниженні соціальних стандартів і зростання цін.
Об’єктивні дані про стан економіки і суспільства показували, що Україна не в змозі утримувати ту модель, до якої українці звикли. Пенсійна система давно суперечить співвідношенню працюючих українців і пенсіонерів. Роздута податкова система, система явних і прихованих дотацій, масив пільг і доплат – за все це свято щедрості Україна більше не могла платити. І при цьому цілі галузі нормальної, корисної економічної діяльності – як, наприклад, гральний бізнес або цілком звична для цивілізованих країн торгівля сільськогосподарською землею – в Україні залишалися (і залишаються досі!) за законом неприпустимими.
Люди так влаштовані, що далеко не завжди усвідомлюють, що хороше – це хороше, навіть коли це, здається, очевидно. От якби, наприклад, в 1984 році якийсь сміливий соціолог провів реальне опитування українців на тему свободи валютних операцій (а в той час такої свободи не було, і банальна купівля-продаж доларів США каралася в кримінальному порядку), то напевно з’ясувалося б , що абсолютній більшості ніякі долари і зовсім не потрібні.
Якби в 1987 році українців запитали про те, чи варто святкувати 7-е листопада, більшість напевно відповіло б ствердно. Сьогодні ж, не всі відразу і скажуть, що саме святкувалося в цей день. Ще з нашого побуту сьогодні і в відносно недавньому минулому: спробували б запитати в українців в 1982 році, чи потрібна свобода торгівлі чи варто зберігати Держплан? Можна скільки завгодно скаржитися на зростання цін, але нинішня велика кількість товарів і послуг, доступних для покупки, з’явилася в результаті заходів, які викликали максимальне несхвалення.
Час так працює. Якщо країна не ізольована від навколишнього світу, то рішення завжди на виду і рано чи пізно приходять.
Якихось 30-35 років тому наше суспільство жило в абсолютно інших економічних і соціальних умовах. Ще через 30-35 років умови зміняться так само суттєво. Все це буде – і легальний ринок сільськогосподарської землі, й інша пенсійна система, й інші модель та число держпідприємств, і навіть нові свята. Все те, що зараз викликає максимум суперечок і невдоволення, буде реалізовано.