Діти, що знаходяться під замком в своїх будинках, малюють те, чого їм найбільше не вистачає - друзі в школі, бабуся з дідусем, футбол і зелені поля.
Незалежно від того, де вони знаходяться, теми часто збігаються.
Від Токіо до Буенос-Айреса, від Нью-Йорка до Катманду діти виходять на балкони або газони, щоб показати фотографам Reuters малюнки, зроблені ними.
Восьмирічний Річку Мацуї в Токіо намалював себе між бабусею і дідусем, всі троє на малюнку посміхаються.
«Мені не вистачає моїх бабусі і дідуся. Я хочу піти до них», – сказав він.
Його старша сестра Яя, 12 років, намалювала себе і свою подругу. «Те, що я хочу зробити найбільше зараз, це тусуватися з моїми друзями».
У німецькому місті Бад-Хоннеф, недалеко від Бонна, 6-річний Том пояснює: «Я намалював будинок бабусі й дідусі, тому що дуже за ними сумую».
7-річні Ноа і Том стоять перед їхнім будинком.
Крім бажаних бабусь і дідусів, діти також зображують спорт, який вони пропускають.
Зліва: Іван, Вінс і Вілма стоять на балконі у себе вдома.
8-річний Іван Поста і його 11-річний брат Вінс, що живуть в столиці Угорщини Будапешті, намалювали величезні футбольні м’ячі.
«Я намалював футбольний м’яч, тому що ми не можемо грати в футбол в саду, так як всюди дерева і чагарники», – сказав Вінс.
Софіат Колаволе, Олатунджі Адебайо і Аміра Аканбі стоять перед їхнім будинком в нігерійському місті Лагос. Софіат, яка намалювала свою школу, сказала: «Те, що я намалювала зараз, відрізняється від того, що я зазвичай малювала до карантину, але я сумую за своєю школою… Карантин розлютив мене, тому що я не можу ходити в школу» . Аміра сказала: «Я намалювала свою вчительку, міс Бада. Я сумую за своєю школою і за своїм вчителем… Через карантин мені погано».
11-річний Олатунджі Адебайо також намалював величезний футбольний м’яч.
«Я сумую за грою в футбол з друзями… Мені сумно через блокування», – сказав він.
Квіти, ліси і зелені насадження також займають чільне місце.
Джейн Хассебрук, яка живе в Брукліні, Нью-Йорк, сказала: «Я вирішила намалювати свій місцевий парк, тому що це місце, де я і мої друзі можемо тусуватися один з одним далеко від школи і дому і просто отримувати задоволення».
«Це блокування змусило мене відчувати себе в пастці, тому що я живу в Нью-Йорку. Важко бути на відстані, коли навколо стільки людей», – додав 13-річний підліток.
Сандіті Іллеперума 14 років і вона живе в столиці Шрі-Ланки Коломбо.
На її малюнку в правому нижньому кутку з колінами до підборіддя в масці на обличчі сидить на самоті дівчина. Вгорі малюнка знаходиться група танцюючих жіночих фігур.
«До блокування я малювала кумедні та креативні речі. Але після блокування… я почала малювати те, чого мені найбільше не вистачало… Я малюю свої емоції. Це змусило мене відчувати себе дуже самотньо, тому що я єдина дитина в сім’ї”, – додала вона.
Деякі діти зображують, як вони боролися з самим коронавірусом.
10-річний Ніпун Кіткраілар, що живе в провінції Таїланду Самут-Пракан, зобразив вірус як монстра, який вторгся в світ, але медичні працівники та предмети, включаючи антисептик для рук і маски для обличчя, стримують його.
15-річний Серхіо Мартінес стоїть біля вікна своєї квартири в Мадриді, Іспанія. Він каже, що намалював кросівки, тому що саме їх зараз йому найбільше не вистачає. Він не може їх одягти, щоб піти гуляти, зустрітися з його друзями і знову грати в баскетбол.
Брат і сестра Юсеф і Міріам Тумі стоять на балконі своєї квартири в Касабланці, Марокко. “Я намалював велосипед, бо дуже сумую за ним”, – сказав Юсеф.
4-річна Міла Брусовані в своєму будинку в Тель-Авіві, Ізраїль. Міла намалювала коронавірус. “Коронавірус – свого роду корона, у якій є шипи і вона кругла”, – сказала вона. Міла сказала, що її турбує спалах коронавірусної хвороби, тому що вона будувала плани з мамою і він (спалах) все зіпсував. “Ми планували відправитися в подорож з Яном (молодшим братом), з моїм велосипедом, і в кінці-кінців ми цього не зробили”.
Брат і сестра, Марі Лу і Паоло з Брюсселя, Бельгія, також розповіли про свої малюнки. Марі намалювала маму і сказала, що найбільше сумує за бабусею. Паоло намалював себе на фермі. Він найбільше сумує за скелелазанням, друзями і бабусею з дідусем.
5-річний Ільхан Рувіч стоїть біля вікна в своєму будинку в Зіниці, Боснія і Герцеговина. “Я намалював пожежних, тому що вони герої. Раніше я малював букви і цифри, до карантину, але зараз я дивлюся багато серіалів про рятувальників і пожежників, про медиків, і тому я захотів намалювати саме це”.
Лозанна, Швейцарія
Катманду, Непал
Мюнхен, Німеччина
Салоніки, Греція
Джерело: Reuters