Новини сьогодні: Будь-які заборони в епоху інтернету - явище безглузде. Але для українських Паблішер заборона російських ресурсів матиме безпосередні наслідки.
На цю тему поміркувалаи Юлія Трибушна, медіаменеджер, директор Starlight Digital Sales.
Заборона російських сайтів серйозно змінить український медіаландшафт. Перетікання користувачів і грошей з російських майданчиків на українські тепер неминучий і, безсумнівно, вигідний українським паблішер. Вони давно програвали популярним майданчикам рунета, і на те були об’єктивні причини. Питання в тому, чи зуміють українські паблішер продемонструвати гнучкість і використати шанс по максимуму.
Чому в топі найпопулярніших в Україні сайтів – всього пару українських? Причин, якщо відкинути історично-культурну, дві: тут мало грошей і трохи професіоналів.
Українські медіаресурси, в яких, безсумнівно, багато талановитих людей, при цьому постійно економлять і чекають закінчення чергової економічної кризи, вони не технологічні, не найякісніші і не інноваційні.
Тут зазвичай є гроші на пропаганду, джинсу і політичне замовлення, і немає – на створення крутих продуктів, впровадження інноваційних ідей, виховання професіоналів. Немає грошей – немає ідей – немає професіоналів. Усе. Коло замкнулося.
Рекламні бюджети, яких і так небагато, розподіляються між гравцями ринку абсолютно непропорційно їхньому внеску в створення продукту – контенту. Всього лише 20% рекламних грошей клієнтів доходить безпосередньо до Паблішер. 80% тануть і розмазуються в довгому ланцюжку посередників, яка зазвичай пролягає між рекламодавцем і сайтом – це два-три агентства, кілька сейлсхаусов, посередники.
Хороші програмісти, дизайнери, маркетологи та інші професіонали працюють на аутсорс на іноземні компанії, дорого коштують і отримують там цікавіші завдання плюс зарплати в доларах.
Логічно, що при таких розкладах українські паблішер технологічно програють як мінімум тим же російським.
Ще один важливий момент. Неможливо заробити на якісному контенті, якщо будь-хто може його безкарно вкрасти і продати. А піратство і кіберзлочинність чверть століття цвіли в Україні буйним цвітом і не регулювалися законодавчо, не дивлячись на благання і погрози Держдепу і стогони місцевих музикантів.
Що говорити – на ринку немає єдиного і якісного дослідника, а у тих, що є – різні дані і підходи до оцінки трафіку, і домовитися учасники ринку не можуть навіть про те, щоб на ринку котирувалася одна валюта.
У результаті ринок схожий на хаос, борсання, боротьбу без правил і “кожен сам за себе”. Урвати і втекти.
Якщо ми намагаємося будувати якісну країну, з якісно новими інститутами і якісними медіа, то незалежна якісна преса – це одна з найважливіших опор демократії. І якщо її немає, то демократії – теж немає.