Останнім часом стало очевидним, що для українського бюджету критично важливо збільшити доходи, запровадити порядок на митниці, скоротити офшорні угоди, урізати “тіньову” економіку та припинити практику “конвертних” зарплат.
Проте досі не видно конкретних дій з боку наших нардепів та чиновників, а також відсутні пропозиції щодо скорочення непотрібних витрат та розширення податкових джерел.
Парадоксально, що натомість нам твердять про необхідність збільшення податку на додану вартість (ПДВ) на 2%-3% та військового збору з 1,5% до 5%.
До того ж, чиновники вже начебто вирішили питання про “інфляційний податок”, говорячи про можливе підвищення тарифу на електрику в півтора-два рази. Очевидно, що це призведе до ланцюгової реакції інфляції на всі товари та послуги.
Чи це справедливо?
Політики уникають обговорення запровадження прогресивної системи податків на доходи фізичних осіб. Але чи справедливо, коли люди, які ледве справляються із харчуванням та оплатою комунальних послуг, сплачують такі ж податки з доходів, як і багаті?
Податок на додану вартість (ПДВ) є одним із найбільш несправедливих податків в Україні, оскільки його фактично сплачує кінцевий споживач, а не підприємства.
Таким чином, негайно слід обговорити питання оподаткування наддоходів та розкоші. В умовах війни податки повинні насамперед стягуватися з тих, хто отримує наддоходи.
Водночас варто звернути увагу на декларації наших нардепів та олігархів, які збагатилися за час війни.
Коли ж очікуються зміни?
Згідно з Бюджетним Кодексом, до 1 червня Уряд має затвердити Бюджетну декларацію на 2025 та наступні роки, а потім подати фінансово-економічне обґрунтування до Верховної Ради протягом трьох днів.
Це обґрунтування має містити розрахунки та пояснення до всіх показників, визначених у Бюджетній декларації.