Здавалося б, жінці в сучасному світі не потрібно нікому пояснювати й доводити, чому вона хоче працювати водолазом чи сталеваром, а не вчителькою. Однак, як виявилося, така історія працює не завжди, і в деяких країнах досі є робочі місця, де жінкам не раді. Розповідаємо, які професії, заборонені для жінок, існують у світі, і що донедавна було під забороною і в Україні.
Нині щонайменше у ста країнах є заборони – як офіційні, так і неофіційні – які обмежують права жінок на роботу в деяких сферах. У низки таких законів можна знайти раціональне зерно – панянок не допускають до робіт, де є важкі та шкідливі умови праці, що можуть погано позначитися на здоров’ї та репродуктивній функції. Утім, багато хто вважає цей аргумент лише приводом, щоб не давати прекрасній половині людства реалізувати себе і більше заробляти.
У СРСР у списку заборонених для жінок робіт було 456 таких позицій, після розвалу Союзу цей список у низці пострадянських країн скоротився або його скасували – жінкам, приміром, дозволили працювати машиністами, кранівниками та на інших місцях, повідомляє adcmemorial.org.
2007 року від “нежіночого” списку відмовилися Вірменія і Грузія, 2017-го – Молдова, 2019-го – правозахисниці домоглися, щоб “нежіночу роботу” скасували і в Узбекистані, а 2021-го – у Казахстані. В Азербайджані тривалий час для жінок були недоступні аж 678 (!) спеціальностей, але 2023 року заборони скасували, залишивши лише обмеження на роботу для вагітних і жінок із однорічними дітьми. Водночас у деяких державах не квапляться відмовлятися від заборон, і є серед них вельми незвичні.
Професії, які заборонені законодавчо для жінок, залишилися в деяких країнах колишнього Союзу – Таджикистані, Киргизстані, Білорусі, Росії та Туркменістані.
Тут список “нежіночих” професій дещо коротший, ніж був у Союзі, але, тим не менш, 2023 року киргизьким жінкам було офіційно заборонено 446 професій. Наприклад, їм не дозволяється працевлаштовуватися в гірничодобувній галузі, сфері транспортних перевезень, харчовій сфері. Але зараз у країні працюють над проєктом нового Трудового кодексу, в якому пропонують переглянути ці заборони, залишивши лише обмеження для вагітних і жінок, які годують груддю.
У країні було 334 професії, які не дозволялися для жінок, але у 2023-му список скоротили до 194-х. Проте, під забороною залишилися, як і раніше, робота у сфері авто-, авіа- і залізничного транспорту, а також підземні та висотні роботи.
Збереглися пережитки минулого в Білорусі та Росії. В останній, наприклад, жінкам також забороняється виконувати роботи під землею, а ще в металургії та ливарному виробництві, працювати машиністами екскаватора, гасити пожежі. Повний список теж нещодавно скоротили: залишилося 100 професій із 456. Дамам дозволили працювати водіями вантажівок і автобусів із місткістю понад 14 осіб, машиністами поїздів, кварцедувами та на інших посадах, де немає важких фізичних навантажень і які не загрожують репродуктивному здоров’ю.
Найпрогресивнішою пострадянською країною в цьому питанні виявилася Білорусь – тут заборонено всього 88 професій. У списку того, які спеціальності протипоказані жінкам, залишилися, наприклад, пожежний і коваль, а також професії котельника, сортувальника шкур. Не можна білорускам також працювати водолазом, вогнетривником, заливником металу, вишкомонтажником, варником бітуму, машиністом млинів.
У низці мусульманських країн суворо дотримуються традицій релігії. Заборонені професії в ісламі – це у своїй більшості ті, які суперечать віросповіданню. Наприклад, ісламські жінки не мають права працювати і навіть навчатися без дозволу чоловіка. А в Саудівській Аравії до 2017 року жінкам було заборонено працювати в таксі водіями, причина була проста – у них не було водійських прав, а видавати їх прекрасній статі забороняли.
Заборона на роботу без дозволу чоловіка діє в Катарі, Судані, Мавританії, а також і в Конго.
На острові є одна цікава заборона на роботу для жінок – вони не мають права поширювати літературу, плакати та подібні матеріали. Така діяльність вважається такою, що “суперечить моралі”.
Також існує думка, що мадагаскарським жінкам потрібно зосередитися на приготуванні їжі, а сільське господарство – це чоловіча сфера, тому біднішим мешканкам острова не дозволено займатися сільським господарством на чужих землях.
У Китаї заборон на “нежіночі” професії як таких немає, але китаянкам офіційно не дозволяють вивчати низку спеціальностей – приміром, мореплавство і штурманську справу, гірничу інженерію, вибухові роботи та низку інших, що, відповідно, позбавляє жінок можливості знайти роботу в цих галузях. У списку робіт, у яких жінки не можуть себе реалізувати, близько 100 спеціальностей.
Важко повірити, але до 2017 року в Україні теж діяв список “нежіночих” професій – їх там було аж 450. Причому включені були заборони ще 1919 року.
Згідно з цим переліком українки не мали права бути кондукторами на залізниці, водолазами, пожежниками, нічними флористами, слюсарями або збирачами насіння в сільських господарствах, де висота дерев перевищує 4 метри. Найдивніший пункт, родом із 1919 року – заборона на нічну роботу, тільки якщо колеги і керівництво не є родичами жінки.
У 2017 році МОЗ України скасувало наказ N256, у якому містився перелік цих заборон, і нині українки можуть вільно реалізувати себе в будь-якій із цих сфер.