Директор Менського краєзнавчого музею імені Володимира Покотила (Чернігівська область), експерт з культурної спадщини, громадський діяч Віталій Крутий, який був мобілізований, загинув 12 травня 2024 року поблизу населеного пункту Металівка Харківської області під час виконання бойового завдання. Науковець служив у прикордонних військах.
Нинішній директор Менського краєзнавчого музею Ігор Андрієнко згадує, що в день загибелі Віталій Крутий переписувався з ними. Про це він розповів “Укрінформу”.
“Того дня одна із наших працівниць мала день народження. Віталій Олександрович написав їй смс, привітав. Потім ми всі з ним переписувалися, аж поки не увірвався зв’язок. Вже пізніше довідалися, що саме того дня наш директор загинув”, – пригадує Андрієнко.
Віталій народився в селі Монастирище Ічнянського району Чернігівської області. Закінчив школу в селі Дягова за 12 кілометрів від Мени. З дитинства мріяв про дослідження історії. У Ніжинському державному педагогічному інституті імені Миколи Гоголя вчився на історико-правознавчому факультеті, за спеціальністю “Педагогіка. Історія і право середньої освіти” на відмінно закінчив бакалаврат та магістратуру. Подав документи на аспірантуру вже до Чернігівського університету, але навчання не закінчив через брак коштів.
“Віталій Олександрович був дуже дисциплінованою людиною. На роботу добирався велосипедом із рідного села. Завжди виїздив завчасно. Якось я його спитав: “Олександровичу, а чого ти так рано приїздиш на роботу?” – “А раптом велосипед в дорозі поламається? Хочу мати запас часу, щоби ніколи не запізнюватися”, – поділився спогодами Ігор Андрієнко.
За його словами, історія і краєзнавство замінили загиблому директору геть усе.
Загиблий директор музею жив роботою – цікавився всім, від первісного ладу до сучасності. Дуже любив рідний край, постійно проводив велосипедні екскурсії рідною Менщиною.
Віталій Крутий постійно їздив на якісь наукові конференції, вдосконалювався, багато читав. Любив білоруські пісні, бо його коріння звідти.
“За час свого життя та творчості в Менській громаді науковець та історик Віталій Крутий стільки зробив у царині історичної та культурної спадщини, що його справи житимуть у поколіннях”, – наголошують в Менській громаді.
Як розповіли колеги, після мобілізації Віталій Крутий місяць проходив навчання в одному з навчальних центрів у Польщі. Згодом охороняв кордон із Білоруссю на Волині в районі Шацьких озер. Звідти був направлений до Харківської області, під місто Вовчанськ. У дзвінках із передової казав, що кожен день на нулі може стати для нього останнім. Він зовсім не був пристосований до війни, але намагався швидко навчитися, щоби не відставати від хлопців.
Останніми його словами перед смертю на війні були: “Ми вже всі заряджені на бій. Все буде добре”.
Директора музею мобілізували під час візиту до Львова. Тоді чоловік прибув на міжнародний форум із збереження культурної спадщини.
“Я поїхав на Міжнародну конференцію збереження культурної спадщини у Львів. Так як поселення у готель було з 12 години, а я приїхав о 7, то я просто вийшов на вулицю, до мене спочатку підійшли двоє, потім троє. Запитали документи, запитали військове посвідчення, сказали, що треба перевірити, чи я не ухилянт. Потім попросили сісти до них у машину і проїхати на 15 хв. Ці 15 хв вже тривають більше тижня. Швидко забрали документи, телефон, запропонували пройти медкомісію при військкоматі. У військкоматі не дали можливості навіть забрати речі із готелю – відразу забрали у військову частину. У мене немає “броні”, мене мобілізували законно. Але оцей спосіб хапати на вулиці у незнайомому місті”, – розповідав у грудні 2023 року сам Віталій Крутий.