Початок тижня в Росії був драматичним. У понеділок вранці Володимир Путін звільнив міністра транспорту РФ Романа Старовойта.
До обіду того ж дня Старовойт був мертвий. Його тіло виявили в парку на околиці Москви з вогнепальним пораненням у голову. Поруч з тілом, ймовірно, був пістолет, пише російський редактор BBC News Стів Розенберг з Москви, пише NV з посиланням на BBC News.
Слідчі заявили, що припускають, що колишній міністр убив себе.
У вівторок вранці в таблоїді «Московський комсомолець» панував шок.
«Самогубство Романа Старовойта через кілька годин після наказу президента про його звільнення — це майже унікальний випадок в російській історії», — заявила газета.
Але щоб пригадати самогубства російських міністрів, потрібно повернутися на понад тридцять років назад, до часу до розпаду Радянського Союзу. У серпні 1991 року, після провалу перевороту, який влаштували комуністичні радикали, один з лідерів путчу, міністр внутрішніх справ СРСР Борис Пуго, застрелився.
Кремль мало що сказав про смерть Старовойта.
«Наскільки вас шокувало те, що федерального міністра виявили мертвим через кілька годин після звільнення президентом?» — запитав я речника Володимира Путіна Дмитра Пєскова під час конференц-дзвінка в Кремлі.
«Звичайні люди не можуть не бути шоковані цим, — відповів Пєсков. — Звичайно, це шокувало і нас».
«Розслідування має дати відповіді на всі питання. Поки воно триває, можна лише здогадуватися. Але це більше для ЗМІ та політичних експертів. Не для нас».
Російська преса дійсно сповнена спекуляцій. Кілька російських газет пов’язали смерть Романа Старовойта з подіями в Курській області.
До свого призначення міністром транспорту в травні 2024 року Старовойт понад п’ять років був губернатором Курської області. Під його керівництвом — і за великі суми державних коштів — вздовж кордону з Україною почали будувати оборонні укріплення. Вони були недостатньо міцними, щоб запобігти прориву українських військ та захопленню частини Курщини минулого року.
Відтоді наступника Старовойта на посаді губернатора Олексія Смірнова та його колишнього заступника Олексія Дєдова заарештували та звинуватили у великомасштабному шахрайстві, пов’язаному з будівництвом укріплень.
«Старовойт цілком міг стати одним з головних обвинувачених у цій справі», — припустила російська щоденна ділова газета «Коммерсант».
Російська влада цього не підтвердила.
Але якщо саме страх перед судовим переслідуванням змусив колишнього міністра скоїти самогубство, що це говорить нам про сучасну Росію?
«Найдраматичніша частина цього з огляду на ресталінізацію (повернення ідеології сталінізму — Ред.) в Росії останніми роками, полягає в тому, що високопоставлений урядовець вбиває себе, бо не має іншого способу вибратися з системи», — каже Ніна Хрущова, професорка міжнародних відносин із Нової школи в Нью-Йорку.
«Він, мабуть, боявся, що отримає десятки років ув’язнення, якщо попаде під суд, і що його родина дуже постраждає. Тож виходу немає. Я одразу подумала про Серго Орджонікідзе, одного з міністрів Сталіна, який скоїв самогубство у 1937 році, бо відчував, що не має виходу».
Коли починаєш порівнювати сьогодення з 1937 роком, це змушує серйозно замислитися.
Смерть Романа Старовойта потрапила в заголовки газет. Але ця «майже унікальна подія в російській історії» отримала мінімальне висвітлення на державному телебаченні.
Можливо, це тому, що Кремль визнає силу телебачення у формуванні громадської думки. У Росії телебачення має більший вплив, ніж газети. Тому, коли справа доходить до телебачення, влада, як правило, більш обережна та акуратна у своїх повідомленнях.
У вечірньому випуску новин на каналі «Россия-1» у понеділок був чотирихвилинний репортаж про те, як Путін призначив нового виконувача обов’язків міністра транспорту Андрія Нікітіна.
Але про звільнення попереднього міністра транспорту не було жодної згадки. Так само і про те, що його знайшли мертвим.
Лише через сорок хвилин, ближче до кінця випуску новин, ведучий коротко згадав про смерть Романа Старовойта.
Диктор новин присвятив цьому всього 18 секунд, а це означає, що більшість росіян, ймовірно, не розглядатимуть драматичні події понеділка як щось важливе.
Для політичної еліти це інша історія. Для міністрів, губернаторів та інших російських чиновників, які прагнули бути частиною політичної системи, те, що сталося зі Старовойтом, стане попередженням.
«Якщо раніше можна було отримати ці посади, розбагатіти, здобути підвищення з регіонального рівня на федеральний, сьогодні це явно не той кар’єрний шлях, якщо ви хочете вижити», — каже Ніна Хрущова.
«І йдеться не лише про карʼєрний рух вгору, а й про рух вниз, який теж може завершитися смертю».
Це нагадування про небезпеку, яка виникає одразу, якщо ти випав із системи.