У світі криптовалют українські чиновники вже почуваються як удома. Хтось чесно декларує свої біткоїни та ефіри, а хтось перетворює цифрову валюту на новий спосіб ухилення від антикорупційних перевірок. Але що більше биткоинов з їхньої рахунках, то більше запитань виникає у суспільства.
За інформацією Хапуга.UA, очолюють список “криптовласників” екс-депутат Одеської міськради Дмитро Палпатін з 7700 BTC (це близько 700 млн доларів), одеський депутат Іван Бойченко (5750 BTC, приблизно 528 млн доларів) та народний депутат минулого скликання Дмитро Голубов 4376 BTC, близько 400 млн доларів).
Палпатін пояснює, що свої біткоїни він купив ще “на початку шляху”, коли один BTC коштував копійки. Щоправда, як і чому колишній чиновник продовжує володіти такою значною сумою, залишається загадкою.
А ось Іван Бойченко, якого колись упіймали на хабарі, запевняє, що його криптовалюта – це “інвестиції у майбутнє”. Тільки звідки такі ресурси із зарплатою держслужбовця?
Деякі депутати, як, наприклад, Олег Бондаренко зі “Слуги народу”, іноді “втрачають” свої біткоїни. Раніше він зазначав 80 BTC, але вже у наступних деклараціях криптоактиви зникли. Подібна історія і в інших чиновників, які то декларують криптовалюту, то повністю забувають про її існування.
Начальник департаменту Офісу генпрокурора Віталій Бровко та його дружина декларують свої активи з 2017 року. Але кожне нове внесення даних викликає більше запитань, ніж відповіді. Наприклад, у 2023 році у декларації з’явився черговий великий внесок – криптовалюта на 25 млн. гривень. Сам Бровко запевняє, що це просто “помилки у розрахунках”.
Ще один приклад – присяжний суддя Ігор Бакай. Його декларація викликала інтерес у НАЗК, яка виявила невідповідності на 8,9 млн гривень. Бакай стверджує, що все задекларовано правильно, але чекає на рішення суду.
Криптовалюти часто називають прозорим активом, оскільки транзакції записуються в блокчейні.
Більше того, через обмінники криптовалюта перетворюється на готівку, приховуючи її походження. Така “трикутна схема” дозволяє чиновникам брати хабарі, не залишаючи слідів.
Поки чиновники продовжують шукати шпарини, щоб приховувати свої доходи, Україна все ще намагається створити ефективну систему контролю за криптоактивами. Прозорість потрібна як для боротьби з корупцією, а й довіри суспільства.
Криптовалюти у деклараціях – це лише верхівка айсберга. Справжня проблема полягає в тому, як ці активи впливають на політику, економіку та майбутнє країни.