Політична шизофренія, яка накрила Росію з головою, час від часу вискакує з черепної коробки на смерть переляканого обивателя і гавкаючим голосом заявляє: «Проголосуємо хоч за чорта лисого - аби не було війни!»
Про це розповів російський опозиційний журналіст та громадський діяч Саша Сотник.
Ім’я цього чорта – Путін. Саме він, як це не здасться дивним, є стовідсотковим гарантом війни, яка вже йде. Росія – воююча країна. Вона воює на території України, воює в Сирії, ось-ось залізе в Судан.
І якщо Кремль не оголосив війну власному народові – це не означає, що такої війни він не веде. Судячи за даними Росстату, населення, дійсно, вимирає, і прискорити темпи зростання смертності росіян приховувати вже не виходить.
Інформаційна війна з Заходом теж йде повним ходом. Тут вам і легіон останкінських пропагандистів, і батальйони спец-дипломатів, і воїни кіберпростору, і м’які на дотик експортери корупції. Взагалі, корупція є основним пунктом кремлівського експорту.
Цей продукт – міна уповільненої дії. Саме вона запускає таємні механізми по розхитування державних устоїв, день за днем роз’їдаючи їх зсередини.
Але і всіх цих воєн Кремлю стає мало. Він не бажає більше порпатися в тісному куточку ізгоя. Він жадає планетарних звершень. І ось уже уста глави ВТБ Андрія Костіна випльовують в Давосі загрозливе: «Нові санкції проти Росії – це оголошення війни! ..»
Якщо довго і наполегливо закликати війну – ця кривава відьма неодмінно матеріалізується і почне поїдом жерти людство. Але саме в ній Путін і його клепто-мафія бачать шанс на власний порятунок. У той час, коли Захід все частіше проявляє рішучість обірвати сполучні нитки з наскрізь прогнилої путінської системи, декларації про готовність до військового конфлікту з НАТО стають чи не єдиним інструментом по гальмуванню запущених процесів.
Розкрутка нової гонки озброєнь – формене божевілля. Але, як це не дивно, в ній, рідній, кровно зацікавлені і в Москві, і на Заході. «Яструби в погонах» отримають нові асигнування, і мілітаристський апетит лише наросте в період «великої жратви» перед «глобальними жнивами». Кремль запустить тоталітарний проект «Обложена фортеця», а спецслужби остаточно зачистять громадянське суспільство від «ворогів народу» і «агентів західних впливів». Населення буде загнано в стійло з гнилим силосом для підтримки в цілях виробництва «гарматного м’яса» і дешевої робочої сили. Цей концтабір проіснує до тих пір, поки Лубянська імперія не потерпить остаточної поразки. Після цього – розпад за прикладом СРСР, з тією лише різницею, що їду зголоднілим «імперцям» обмінюватимуть нема на нафту, а на ядерне мотлох, щоб воно не виявилося в лапах терористичних приматів.
Як і перед початком Другої світової, розпещена політична еліта довго переминалася з ноги на ногу в нерішучості перед нахабством нової генерації диктаторів. Дозволивши їм вибратися з доісторичної печери і набрати мілітаристський вага, клуб безвідповідальних політиків раптово спохопився і почав судорожно перебирати в розумі рецепти з приборкання державних виродків. Але, якщо в 2007-му з мюнхенською трибуни на них гарчала «Лубянська воша», то в 2018-му вона вже мутувала в повноцінну жирну фашистську щура. І банальним щурячою отрутою від неї вже не відбутися.