Влада хоче «заховати» главу Офісу президента в РНБО від газового скандалу і незручних відносин Єрмака з Дмитром Козаком.
Причиною такої кадрової ротації є «подвійне дно» у стосунках Андрія Єрмака із заступником голови адміністрації президента РФ Дмитром Козаком, яке вилилося в «газовий договорняк», що загрожує незворотнім заплямуванням імені глави ОП, йдеться в матеріалі «Пристрасті по газу і Берлінський провал. За що і куди може піти Єрмак?».
«Так, 15 січня тодішній в.о. міністра енергетики Вітренко запропонував вирішити проблему, розблокувавши транзит газу з Середньої Азії і експорту газу «незалежними компаніями з Росії», в чому багато хто побачив недвозначний заклик до повернення в енергетичну залежність від Кремля. (До слова, нещодавно влада вкрай оперативно та ще й вправно проігнорувавши передбачену для подібних рішень процедуру і призначили Вітренко в НАК «Нафтогаз» на місце Коболєва). Для такої сміливої пропозиції щодо газу, очевидно необхідне було «добро» з ОП (або ж «замовлення» на банальне оголошення пропозиції по вже приготованому заздалегідь сценарію)», – пояснюється в матеріалі.
Також наголошується, що згідно численних відомостей Вітренко – це креатура саме Єрмака який, по «цікавому збігу обставин» за три дні до того в рамках наради політичних радників «нормандського формату» зустрівся з Дмитром Козаком, де, судячи з усього, обговорювалося зовсім не відновлення миру на Донбасі.
Це все, як пишеться, і стало причиною галасу на тему «зради», після якої, в Зе-команді вирішили провернути іміджеву «рятівну операцію», перекинувши Єрмака в Радбез, оскільки «списувати» поки ще чинного керівника ОП ніхто не збирається, на що натякає недавня заява Зеленського.
«Він зробив кілька акцентів на ролі Єрмака, похваливши його, мовляв, той жертвує своєю репутацією заради загального блага, пише телеграм-канал Легітимний (цілком можливо, під керівництвом з ОП, так що їх позиція також натяк)», – уточнює видання і додає, що така кадрова ротація може зрушити відносини України і Росії з мертвої точки.
Єрмак зараз фактично замість міністра закордонних справ Кулеби намагається керувати зовнішньою політикою, а ось в питанні з переговорам по ситуації на Донбасі йому чи то не вистачає сміливості, чи то ним керують інші інтереси. Робота в Нормандськомуи форматі йде, м’яко кажучи, не дуже ефективно, щоб не сказати – на межі фолу», – резюмується в матеріалі.