З приводу загибелі російських найманців в Сирії. Я довго мовчав, мені хотілося послухати різні думки. Хоча своя у мене сформувалася ще під час афганської війни.
Про це заявив письменник, блогер, бізнесмен Ян Валетов.
Тут недавно Олег Царьов вибухнув цілою тирадою з приводу того, які класні російські хлопці загинули в Сирії під вогнем підступних американців. Просто цвіт нації. Справжні російські солдати, на яких країна Росія і її майбутнє тримається.
Ну, по-перше, про моральні якості країни, майбутнє якої тримається на людях, які беруть участь у війні на чужій території, в складі приватного збройного формування, якось і говорити незручно. Чи не комільфо.
Друге. Що роблять росіяни в Сирії? Захищають інтереси Росії? Мені, особисто, плювати на інтереси Росії (в принципі, і до лютого 2014 вони мені були байдужі, а вже після – гори вона вогнем!), якщо росіяни готові ховати своїх найманців, так вже нам чого турбуватися? Менше їх на Донбас приїде.
Спроби РФ показати себе сильним міжнародним суб’єктом прекрасно закінчилися на цьому інциденті.
Третє. З огляду на, що значна частина загиблих вагнеровців воювала на Донбасі на боці сепаратистів, можу тільки додати, що треба послати до Сирії ще більше вагнеровців.
Американці дуже продуктивно утилізують наших супротивників, нехай приводом служить спроба захоплення нафтових полів – нам яка різниця? Нехай їдуть. Нехай воюють. Нам менше закопувати.
Я не танцюю на трупах. Я констатую факт. Мертвий ворожий солдат не представляє небезпеки для моєї країни. Він не приїде на Донбас. Він не стане стріляти в моїх співвітчизників. Він не зможе нам нашкодити.
Кожен отримує те, на що заслуговує. Приїхали в Сирію за грошима – поїхали в цинку. Крапка.
І ще. Якщо найманці – гордість країни, то яка країна?