Політичні новини

Нова холодна війна набирає обертів: Переломний момент для Росії, коли в Європи увірвався терпець (ВІДЕО)

Кремль готує росіян до можливої війни, будує бомбосховища та проводить цивільні навчання. Відчайдушно шантажує Захід «ядерним попелом», якщо той не піддасться. Однак сталося «диво»: давно пацифічний Захід раптом уперся.

На 19 жовтня планувалося провести зустріч щодо Донбасу в нормандському форматі: Україна, Франція, Німеччина та Росія. Однак президент Франції Франсуа Олланд засумнівався в необхідності зустрічатися з Путіним. Образившись, “не поїду” сказав і Путін. Не бачить потреби в зустрічах поки що й українська сторона. Чекає всіх тільки Ангела Меркель.

Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

Можливо, колись цей тиждень назвуть переломним моментом. Моментом, коли Росія догралася, а в союзу великих держав увірвався терпець. Почав президент Франції, заявивши, що йому немає чого обговорювати з Путіним, окрім протидії війні в Сирії. Кремль став в ображену позу й узагалі скасував зустріч, що в міжнародних відносинах трапляється тільки між ворожими сторонами. Канцлер Німеччини пішла ще далі і відмовилася від чергових переговорів з Путіним щодо Донбасу, поки не буде попередньої готовності Кремля йти на поступки.

Отже, “нормандський формат”, як спосіб припинити війну на сході України, завис, бо з Путіним не просто не хочуть домовлятися, з ним не хочуть навіть розмовляти.

Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила, зі свого боку, історичні резолюції, де чітко сказала про російську агресію на Донбасі та окупацію української землі російськими військами: “… анексія Криму Російською Федерацією та військова інтервенція військ Російської Федерації на східну Україну порушують міжнародне право… Асамблея закликає… російську владу припинити репресивні дії проти осіб, лояльних до української влади… відновити історичні права кримських татар та сприяти відновленню верховенства права на всій території східної України”.

Припертий до стіни Путін був змушений спростувати власну брехню та публічно визнати участь у військових злочинах проти України. “Вони брешуть, жодних Збройних сил, жодних інструкторів російських навіть на сході України не було і немає”, – заявив Путін в інтерв’ю французьким журналістам влітку 2014 р. На запитання, чи хоче він приєднати Україну до РФ, чи намагався там дестабілізувати ситуацію, відповів: “Ні, ми цього ніколи не робили і не робитимемо”.

А ось уже через два роки, 12 жовтня 2016, риторика президента РФ була зовсім протилежною: “Тоді ми були змушені, я хочу наголосити ще раз, змушені були захищати російськомовне населення на Донбасі, змушені були відреагувати на прагнення людей, які живуть у Криму, повернутися до складу Російської Федерації”.

Росія має забратися з Донбасу – це спільна позиція Євросоюзу. Однак Франція закликала Україну в межах Мінських домовленостей усе-таки провести місцеві вибори на Донбасі до встановлення контролю за українсько-російським кордоном. Інакше кажучи, спочатку вибори, а потім безпека. “Мета Мінських домовленостей – мир. Головна мета – єдність і територіальна цілісність України. І для цього треба провести вибори. Нам потрібен процес, і в результаті цього процесу українська влада має повернути контроль над своїми кордонами”, – сказав президент Франції Франсуа Олланд.

Така перевернута логіка викликала справжній політичний вибух і в Україні: від недипломатичної заяви міністра внутрішніх справ Арсена Авакова “Французький президент багато на себе бере” до президентської реакції зі словами, що ми, звичайно, хочемо миру та спокою і для своїх громадян, і для світу, але вимагаємо насамперед вивести російсько-окупаційні війська за кордон, інакше агресор ніколи не припинить тероризувати Україну.

Це підтверджується щогодини на фронті – вороги не припиняють обстріли українських позицій і мирного населення. Навіть більше, їхній вогонь значно посилився цього тижня. Традиційна кадебістська тактика шантажу – напередодні можливих переговорів лідерів України, Франції, Німеччини та Росії загарбники йдуть на ескалацію конфлікту. Простіше кажучи, посилюють збройний та психологічний тиск. Утім, цього разу це призводить, імовірніше, до небажаних для них наслідків.

По-перше, ні українські військові, ні дипломати не здаються. По-друге, відкритий рік тому Кремлем другий фронт війни, у Сирії, стає для Путіна та його зграї фатальним.

“Ще раз скажу – різниці між тим, що Путін робить у Сирії та на Донбасі, абсолютно жодної немає, бо й те, й інше, і Нагорний Карабах, і Придністров’я, і все решта спрямовано на дестабілізацію ситуації в регіоні та у світі загалом. Як квінтесенцію, я б сказав, нам треба на сьогоднішній день чітко пояснити і Парижу, і Берліну нинішню ситуацію. Пояснити, що відмінності між Алеппо, МН17 і ситуацією на Донбасі абсолютно жодної немає, що Путін руйнує європейський простір. Що б Україна не робила, Росія не виконуватиме домовленості, а звідси – кожен крок України оцінюватиме як зближення з Європою, і як свідчення того, що Путін є ворогом цивілізованого світу”, – зазначив колишній представник України в Тристоронній контактній групі Роман Безсмертний.

Московські літаки нещадно бомбардують сирійців, тільки за перші дні цього тижня – понад півтори сотні загиблих цивільних. США і Європа вже офіційно називають це підсудним військовим злочином. Росія демонстративно нарощує свою збройну присутність, де може і не може.

Заява на цьому тижні, наприклад, про відновлення військових баз на Кубі та у В’єтнамі – найбільше здивувала В’єтнам, який відхрестився навіть від думки про це. Москва вже давно не може пояснити, якою є її мета. Її винищувачі постійно провокують і скандинавську, і західноєвропейську авіацію, вона завезла ракетні комплекси прямо під ніс НАТО в Балтії.

Наразі російська авіаносна група кораблів іде походом через кілька морів у Середземне, звідки зможе атакувати будь-кого. Американці натомість послали до Сирії вже свою авіаносну групу. Москва домоглася свого, світ її боїться. Проте, несподівано, не схиляється, а починає нарощувати м’язи. Одна тільки Німеччина, як заявила канцлер Ангела Меркель, додатково знайде для оборони 20 мільярдів євро.

Чи не останньою спробою зупинити Путіна є лондонські переговори між міністрами закордонних справ саме зараз, у ці хвилини. Вчорашні у Швейцарії – провалилися. Держсекретар США Джон Керрі змушений був визнати, що з Лавровим не домовився ні про що.

Можливо, вже завтра ми матимемо мир. А поки що російська пропаганда готує населення країни ні багато ні мало – до ядерної війни. Там серйозно проводять багатомільйонні навчання не тільки з військової агресії, а й з цивільної оборони, будують бомбосховища, готують продуктові картки та протигази, на кухнях обговорюють, куди б шмальнути ядерну бомбу, поки буржуї першими не почали.

Словом, Путін довів людей до істерики. Тепер це холодна війна для всієї планети, випробування, чи в змозі світ зупинити одного, що весь час торочить про радіоактивний попіл, на який перетворить своїх ворогів. Рівно 70 років тому, цього дня, після Нюрнберзького процесу стратили нацистів, які розв’язали Другу світову війну. І якими б озброєними й загрозливими вони не були раніше, які б плани не виношували, у могилу кожен забрав тільки петлю власної шибениці прямо на грудях перед тим, як спалити та розвіяти попіл. І зовсім він не був радіоактивним.

Oksanka