Експерти говорять про те, що Україна почала виходити з кризи.
Економіка України починає повільно зростати після затяжного дворічного спаду – про це говорять як дані Держстатистики за перший квартал, так і експерти “Сегодня”. Зростання обсягів промислової продукції фахівці пояснюють насамперед пожвавленням світового ринку металу, де Україна – один з основних гравців. А ось підвищення обороту роздрібної торгівлі, що падав більше року, експерти називають найбільш точним індикатором того, що найгірше вже позаду.
ЩО МАЄМО. Говорити про вражаючі успіхи поки що не доводиться. Лише промвиробництво з початку року зросло на 3,7% порівняно із січнем-березнем 2015 року і роздрібна торгівля в плюсі на 1,6% (рік тому за січень-березень мали падіння відповідно на 21,4% і 23,9%). За іншими макропоказниками падіння просто вповільнилося, однак “мінус” залишається: сільське господарство -1,7% (рік тому було -4,7%), капітальні інвестиції -1,7% (було -24,1%), реальна зарплата -6,8% (було -20,1%). А ось падіння ВВП, навпаки, прискорилося, з -6,8% у першому кварталі 2015-го до -9,9% у першому кварталі 2016 р. Також продовжують знижуватись обсяги експорту та імпорту: -27,2% та -29,9% відповідно (було -14,6% і -28%).
ПРИЧИНИ. Аналітик компанії “Простобанк консалтинг” Іван Нікітченко каже, що зростання промвиробництва відбулося насамперед через підвищення вартості металопрокату на світовому ринку приблизно на 15-20%, тобто від фактора, що не залежить від дій нашої влади. “При цьому зростання роздрібної торгівлі перебуває практично на одному рівні з інфляцією. Іншими словами, населення все ще не може збільшити свою купівельну спроможність”, – зазначив Нікітченко. Утім, аналітик ДП “Укрпромзовнішекспертиза” Олег Гнитецький уважає, що експорт металопродукції навряд чи надасть значного поштовху розвитку економіки. “Темпи економічного розвитку світового ринку і, відповідно, темпи зростання споживання металопрокату поки що залишаються низькими. Тому значного збільшення ніші для зовнішніх продажів українського прокату в найближчі рік-два не передбачається”, – говорить Гнітецький. А президент Украналітцентру Олександр Охріменко підрахував, що 1,5-2% в підйомі промисловості дало різке збільшення видобутку вугілля (на 32%), причому до статистики вперше включили вугілля, видобуте на тимчасово неконтрольованих Україною територіях. Це, на думку Охріменка, правильно, оскільки фактично паливо видають на-гора структури, що платять податки в Україні. “Зростання промисловості як такого немає, але вже немає і падіння. Поки що реформи, що проводить влада, не дають відчутних результатів, і бізнес розвивається швидше всупереч їм, – уважає експерт. – Плюс владі в тому, що фактично зупинено війну на сході, це дозволило нашому бізнесу (про іноземного інвестора поки що не йдеться) відчути впевненість у завтрашньому дні та почати поступово вкладати в економіку країни. На сьогодні економіка досягла дна, однак з осені очікується поступове пожвавлення, яке виявиться повною мірою до 2017 року”.
А от роздрібна торгівля дійсно оживає, причому Охріменко прогнозує, що головною причиною цього стане експорт робочої сили як на Захід, так і на Схід. Тобто люди їдуть на заробітки, а валюта надходить до країни і йде на споживчий ринок. Як уточнив Охріменко, українці масово їдуть до Європи на сезонні заробітки (збирання й сортування овочів, ягід і фруктів). А мешканці промрегіонів, насамперед тих, де до 2014 року було розвинене машинобудування, їдуть у пошуках роботи до країн колишнього СРСР, оскільки замовлення йшли в основному в РФ, а тепер їх немає. Найбільший потік заробітчан на Схід – з Харківської області (авіабудування, тракторобудування), Запорізької (автомобілебудування) і Донбасу (видобуток вугілля). “Це нормально: поляки їдуть на заробітки до Англії, Німеччини, наші – до Польщі. А до РФ їдуть наші верстатники, слюсарі, інженери й шахтарі. Вони більш затребувані, ніж місцеві”, – говорить Охріменко.
Чого чекати далі
Експерти обіцяють подальше поліпшення ситуації в економіці, але при цьому тимчасове погіршення життя народу, починаючи з нинішньої осені і приблизно до наступного літа. “За підсумками року можливе зростання реальної зарплати, але лише на декілька відсотків, що не компенсує втрати 2014-2015 років, – каже Нікітченко. – Інфляція складе до кінця року до 15%. Головною стане осінь, тоді остаточно стане зрозумілою ситуація з траншем МВФ та іншою фіндопомогою. Без них можна очікувати девальвації гривні, однак не такої різкої, як минулі роки (на 10-12%). ВВП за підсумками року знову знизиться, ще погіршивши реальні доходи населення. А при стабільному отриманні фіндопомоги Заходу ми зможемо стабільно пройти осінь і вийти на прогнозовані 1-2% зростання ВВП”. За прогнозами Охріменка, весь 2016 р. економіка “лежатиме на дні”, накопичуючи інвестиції, але це – передумова для того, щоб з 2017 р. почалося зростання. “На перше місце вийде сільське господарство, туди вже йдуть вкладення. Однак за рахунок розігріву економіки й подорожчання комуналки річна інфляція прискориться з нинішніх 9,8% до 20-22%, а курс долара підніметься до 28-29 грн. При цьому зарплати фактично заморозяться до літа 2017 року через вимоги МВФ і перевищення пропозиції робочої сили над попитом”, – уважає експерт.
