Економічні новини

Як американці та саудівці розгойдують ціни на нафту

Одна з можливих причин нинішньої нестійкості цін на нафту - напруження у відносинах між США та Саудівською Аравією.


Саудівська Аравія – давній і традиційний союзник США в арабському світі. Союз цей дуже дивний: з одного боку – світська держава, яке по всьому світу готова боротися за ідеали демократії, а з іншого – жорстка диктатура, абсолютна теократична монархія, прихильність до найсуворішого й непримиреннішого до інакомислення різновиду ісламу. Але такими є реалії великої політики, де превалюють інтереси національної вигоди.

Саудівці (правляча королівська династія Саудівської Аравії з моменту утворення країни 1932 р.) неодноразово надавали допомогу американцям. Так, досить поширеним є переконання, що вони обвалили наприкінці 1980-х ціни на нафту, це прискорило крах СРСР і допомогло США перемогти в “холодній війні”. Та вже понад рік відносини між країнами є натягнутими. Головною причиною стало те, що США й інші країни Заходу почали боротьбу за процес повернення шиїтського Ірану до системи світових відносин, що дуже не подобається сунітським монархіям регіону. Там уважають, що зняття міжнародних санкцій з Ірану посилить його регіональний вплив.

У травні минулого року президент Обама запросив у США “для розмови” голів держав Ради співробітництва Перської затоки (Саудівська Аравія, Бахрейн, ОАЕ, Кувейт, Катар та Оман), однак із шести потенційних учасників приїхало чотири, серед тих, хто відмовився, був і король Саудівської Аравії .

Угода з Іраном усе-таки відбулася, а зараз ще одним чинником невдоволення саудитів стало те, що адміністрація США втратила інтерес до повалення режиму президента Сирії Асада.

Американці не залишаються в боргу – у недавньому інтерв’ю журналу Atlantic Барак Обама фактично не приховував роздратування щодо Саудівської Аравії, він назвав саудитів “безквитковими пасажирами”, які користуються плодами зусиль США в зміцненні безпеки, але не хочуть розділяти відповідальність. Президент дав зрозуміти, що йому все важче змушувати себе називати цю країну союзником.

Обмін думками на вищому рівні

21 квітня в Ер-Ріяді за участю Барака Обами відбувся саміт Ради співробітництва Перської затоки, присвячений питанням регіональної безпеки. Але оцінки чинників цієї безпеки у сторін різні. У США і більшість європейських країн головною небезпекою вважають Ісламську державу й Аль-Каїду. А в країнах Перської затоки найбільшу стурбованість викликає Іран і люди/угруповання, яких він підтримує (президент Сирії Асад, повстанці-хусити (хуті) в Ємені). Декілька місяців тому Саудівська Аравія створила свою власну коаліцію для боротьби з Ісламською державою в Сирії. Проте на ділі вона лише час від часу веде бойові дії в Ємені проти племен хуситів.

Обама прибув до Ер-Ріяду 20 квітня і того ж дня провів зустріч з королем. У політиці важливо не лише що робиться, але і як робиться. Тому спостерігачі відразу зазначили, що король не став зустрічати президента в аеропорту (хоча саудівська сторона потім повідомила, що король у цей час зустрічав голів держав Перської затоки в іншому аеропорту). І заяви після зустрічі її учасники зробили офіційно-ввічливі, тобто цілком порожні. Крім того, місцеве телебачення не стало приділяти великої уваги візиту Обами.

Та й саміт відбувся майже даремно, учасники знайшли небагато точок дотику. Обама був змушений визнати, що між США та країнами Ради співробітництва зберігаються тактичні розбіжності щодо Ірану. Американці вважають, що має бути “подвійний підхід”, який передбачає надійну оборону проти Ірану й одночасно діалог з найбільш розсудливими силами в цій країні. Однак араби вважають такий підхід неприйнятним, тому що вони повністю не довіряють Тегерану.

Теракти та їхні наслідки

Проявом подвійного підходу американців щодо Ірану стало недавнє рішення Верховного суду США, який остаточно постановив направити заморожені в Citibank іранські $2,7 млрд на виплату громадянам США як компенсацію за втрати від теракту, причетним до якого підозрюють Іран. 1983 р. біля казарм батальйону морської піхоти США, що входив до складу миротворчих сил ООН у Лівані, вибухнула вантажівка – загинула 241 особа. Відповідальність за теракт на себе ніхто не взяв, однак США були впевнені, що здійснило його арабське угруповання, підтримуване Іраном. На початку 2000-х у США було розпочато судове провадження за позовом родичів загиблих, іранські рахунки в американських банках було заморожено. І хоча прямих доказів причетності Тегерана не було, суди послідовно виносили рішення на користь позивачів.

Наступним може стати процес щодо стягнення компенсацій у зв’язку з терактами 11 вересня 2001 р. У березні цього року федеральний окружний суддя Нью-Йорка виніс рішення про стягнення з Ірану $7,5 млрд як компенсації родичам жертв, ще $3 млрд має бути виплачено страховим компаніям. Але в цьому процесі до остаточного рішення поки що далеко.

Розслідування терактів 2001 р. потенційно може стати ще одним чинником погіршення відносин між США та Саудівською Аравією. Барак Обама нещодавно заявив, що “найближчим часом” може розсекретити доповідь про події 11 вересня, де, як уважають, є інформація про участь саудівських громадян у терактах і фінансування їхньої підготовки. Конгресмени вже підготували законопроект, що дозволяє заарештовувати банківські рахунки та інші активи Саудівської Аравії в США за позовами родичів жертв теракту. І хоча Білий дім заявив, що накладе на нього вето, якщо документ буде прийнятий, саудівці попередили про свою можливу реакцію. Вони готові почати продаж американських цінних паперів й активів на $750 млрд. Якщо таке станеться, то наслідки для світової фінансової системи можуть бути вельми болісними.

Утім, аналітики вважають, що Ер-Ріяд просто лякає, оскільки сам дуже постраждає від такого розпродажу. Так, країні зараз вельми потрібні кошти – через низькі ціни на нафту дефіцит бюджету Саудівської Аравії до кінця поточного року може досягти рекордних 18% ВВП, або $87 млрд, тому королівство вперше з 1999 р. готується до виходу на міжнародні ринки запозичень. Уже близька до укладення домовленість з деякими міжнародними банками про відкриття на п’ять років кредитної лінії на $10 млрд. Кошти будуть отримані на дуже вигідних умовах, тому що банків, що хочуть дати гроші, виявилося більше, ніж прогнозувалося. Через те й суму кредиту було істотно збільшено порівняно з тим, що спочатку планувалося. Слідом за позикою Саудівська Аравія може випустити свої перші міжнародні держоблігації. Тобто саудівці впевнені, що їм достатньо отримати до $20 млрд протягом декількох років. А що робити з “рештою” від гіпотетичного розпродажу сотень мільярдів? Альтернативи американським казначейським облігаціям та іншим активам для їх вкладення зараз у світі просто немає.

Та й американці не хочуть загострення. Джош Ернест, спікер адміністрації президента США, заявив, що загалом неважливо, що міститься в цьому поки що засекреченому документі, тому що з моменту теракту уряд Саудівської Аравії залучений до боротьби з тероризмом. Показово й те, що ні до, ні після останніх переговорів з королем Саудівської Аравії президент Обама нічого не говорив про якісь підозри.
Ціни на нафту

Аналізуючи останні події, міжнародні експерти доходять висновку, що насправді обидві сторони не готові зараз до нормалізації відносин. Президент Обама через дев’ять місяців іде, його наступник неодмінно матиме своє бачення відносин із Саудівською Аравією, він і буде займатися їхнім перезавантаженням. А до цього часу невизначеність у відносинах між основними гравцями ринку й далі впливатиме на світові ціни на нафту, розгойдуючи їх.

Oksanka