Україна є одним зі світових лідерів з виробництва трьох видів зернових (пшениця, ячмінь і кукурудза), а також трьох олійних культур (соняшник, соя та ріпак). Однак за стабільно високого щорічного виробництва зернових на рівні не нижче 60 млн тонн зростає лише частка експортованого врожаю, внутрішнє споживання, навпаки, падає, а ціни - ні.
«Цього року за виробництва 63 млн тонн зернових передбачуваний експорт складе 41 млн тонн. Це свідчить про значне скорочення внутрішнього попиту», – розповів генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький.
За словами експерта, ця тенденція є особливо помітною в сегменті продукції тваринництва (м’ясо-молочна продукція). Внутрішнє споживання м’яса та молока в країні не зростає. Отже, не спостерігається підвищений попит з боку тваринників на корми, адже вони не тільки не нарощують поголів’я, а, навпаки, вирізають його. Невисока потреба в кормах гальмує продажі фуражної пшениці та кукурудзи. Виходить замкнене коло.
Тому, вважає Тарас Висоцький, потрібно шукати механізми підтримки аграріїв. «Поки що, на жаль, держава поводиться як фіскальний агент», – зазначив він.
В Українській зерновій асоціації пропонують виправляти ситуацію, орієнтуючись на досвід інших країн. «Наприклад, Китай 2012 р. підписав із США 15-річний договір про співпрацю. У його межах розпочала роботу міждержавна комісія, яка за чотири роки розробила й підписала 16 додаткових угод», – розповів президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко.
Цей договір передбачає співробітництво через обмін технічними досягненнями та посилення координування в пріоритетних галузях, таких як здоров’я та хвороби тварин і рослин, ринок і торгівля, біотехнології.
Також Володимир Клименко вважає, що Україна має перейняти американську модель підтримки сільського господарства, коли уряд виділяє прямі дотації населенню (на харчування безробітних, школярів та ін.). «Без держпідтримки кінцевих споживачів грошима жодні героїчні зусилля виробників не допоможуть», – уважає Володимир Клименко.
