За своїм потенціалом Україна здатна прогодувати шосту частину населення планети. Але для отримання 80 млн тонн зерна на рік вітчизняним аграріям потрібно щонайменше 3,5 млн тонн добрив. А щоб наздогнати за врожайністю сусідню Польщу – близько 5 млн.
Яким чином раціоналізувати землеробство й підвищити ефективність застосування добрив у країні?
Як зауважила віцепрезидент НААН України, академік Ануш Балян, ці питання ретельно досліджує Інститут ґрунтознавства та агрохімії НААН.
«За узагальненими даними польових дослідів, мінеральні добрива забезпечують прирости врожаю в зоні Полісся на рівні 40-60%, лісостепу – 30-50% і степу – 10-30%. Світовий досвід землеробства показує, що на частку добрив припадає не менш як 30-50% приросту врожаю агрокультур. Крім цього, мінеральні добрива впливають на мобілізацію поживних елементів у ґрунтах, на якість продукції, агрофізичні та біологічні властивості ґрунтів, зменшують витрати вологи на формування одиниці продукції», – зазначила вона з посиланням на доповідь директора Інституту, академіка Святослава Балюка.
За оцінками науковців НААН, чинний рівень застосування добрив аграріями в Україні складає 2715 тисяч тонн. Тоді як для бездефіцитного балансу NPK потрібно 4230 тисяч. А для досягнення рівня сусідньої Польщі – 4920 тисяч.
При цьому лише 28% асортименту добрив виробляється в Україні. Решта ввозиться з-за кордону. Широко імпортується й техніка для внесення добрив – з європейських країн, США і Туреччини.
Який стан нормативної і методичної бази застосування добрив в Україні?
Слід зауважити, що у тих самих країнах ЄС і США гранично допустимий вміст домішок регламентується на законодавчому рівні. В Україні ж на цей час відсутні нормативні документи щодо допустимого вмісту елементів живлення та шкідливих домішок в імпортованих добривах.
«Такі дослідження мають проводитися з урахуванням національних інтересів, особливо ґрунтово-кліматичних умов. Загалом станом на початок 2021 року в Україні проводиться 89 стаціонарних польових дослідів, з яких із вивчення систем удобрення – 29, комплексного характеру – 13. Для порівняння, у світі проводиться близько 600 довгострокових польових дослідів з вивчення ефективності добрив», – коментує віцепрезидент НААН.
У цілому, стверджує науковиця, в Україні розроблена і використовується досить широка методична база ґрунтової та рослинної діагностики, яка дозволяє економити щонайменше 30% добрива.
Проте застосування методів діагностики живлення рослин в Україні досі не має такого поширення, як в інших країнах із розвинутим агросектором, таких як США, Канада, Китай.
Як раціоналізувати використання добрив в Україні?
У НААН наголошують: країні потрібен перехід на систему моніторингу ґрунтів із урахуванням світового та європейського досвіду. А також – технічне й нормативно-методичне забезпечення діагностики живлення, застосування засобів безконтактного сканування та дистанційного зондування землі, створення національної мережі польових дослідів із добривами, розвиток смарттехнологій у землеробстві, стандартизація та нормування у сфері агрохімічного забезпечення галузі.
Важливим кроком на цьому шляху мало б стати створення Державної служби охорони та моніторингу земель, а також сервісних служб.
Зокрема, спільно з науковими установами НААН України ці служби зможуть надавати вітчизняним аграріям низку спеціальних сервісів, якими широко користуються закордонні колеги.
Серед них – проведення діагностики живлення культур, коригування систем удобрення для одержання зерна високої якості, розробка технологій виробництва й застосування добрив з місцевої органічної сировини, хімічна меліорація земель, оперативний моніторинг стану посівів із використанням дистанційного зондування і дистанційно пілотованих літальних апаратів тощо.