Торгова війна, а точніше - суперечки про мита між США і Китаєм, здається, досягли кульмінації. Країни посипають один одного гучними звинуваченнями: кожна намагається переконати суперника, а заодно і весь світ, що в цій війні лише вона постраждала сторона. А опонентові залишається тільки збирати дивіденди.
На ділі ж всі ці заяви про введення Штатами мит на китайські товари і відповідні санкції з боку КНР – не більше ніж гра на публіку. А розмов про мита куди більше, ніж самих загороджувальних заходів.
США вводить мита, на окремі групи китайських товарів розміром від 5% до 25%. За найсміливішими оцінками в грошовому вираженні вони можуть скласти близько $ 50 млрд. річного експорту з Китаю в США. У свою чергу КНР встановлює аналогічні мита на американські товари приблизно в тих же обсягах. Для порівняння товарообіг між двома країнами в 2017 році склав майже $ 4 трлн.
Тому, навіть якщо всі загрози будуть реалізовані, ні про які колапси мова все одно не піде. Не буде ні обвалу ВВП Китаю, ні повального закриття американських компаній. А справжня причина торгового конфлікту криється в претензії на світове лідерство.
Цілком очевидно, що США і Китай не стануть ні знищувати, ні розвалювати економіку один одного. Для Пекіна Штати були і залишаються головним покупцем китайських товарів.
У цьому сенсі Трамп прав: без американського ринку економіка Піднебесної існувати не може. Однак він, як бізнесмен, не може не розуміти, що і економіка США не зможе існувати без продукції КНР. Просто тому, що американські компанії не зможуть вийти на таку собівартість внутрішнього виробництва, щоб конкурувати за ціною з китайцями.
У цьому контексті навіть суворі 25% мита не можуть гарантувати захист американського ринку. У Штатах вже давно немає необхідних виробничих потужностей, а найголовніше – робочої сили, яка готова за китайську зарплату виплавляти сталь для потреб батьківщини.
А вся ця загороджувальна бійка завершиться другим терміном для Трампа – адже він виконав всі ключові передвиборні обіцянки. А той факт, що в США від цього не почне рости металургія, ніхто вже й не згадає.
США, на відміну від України, для закупівлі китайських товарів можуть здійснити емісію доларів і придбати все, що завгодно. Ціна не має значення. У свою чергу Китай, отримавши «зелені», вкладає значну частину отриманої валюти в державні облігації уряду США.
І якщо без китайських товарів Вашингтон так-сяк може обійтися, без такого щедрого кредитора вижити буде практично неможливо. Держборг США вже давно перевищив $ 20 трлн і без постійного підживлення ззовні ця піраміда просто завалиться.
У цьому контексті прямого впливу на економіку України американо-китайський бойової спектакль надати не зможе. Справа в тому, що навіть незважаючи на солідні показники китайського імпорту в нашу країну, ці потоки в масштабах КНР мізерно малі. А то, що для нашої країни мільярди доларів – для Китаю давно вже дрібниця в задній кишені.
Піднебесна не розглядає Україну як серйозного торгового партнера. І всі потуги українського уряду налагодити і поглибити відносини, на жаль, не здатні в корені змінити ситуацію. А торгівля між нашими країнами зводиться до простої формули: ми їм руду, вони нам – смартфони і планшети. І зіграти на зіпсуванні відносини між двома світовими гігантами нам навряд чи вдасться.
Теоретично Китай може скоротити обсяги закупівель залізної руди з України, правда, навряд чи стане це робити. А ось ціни на сировину через розмови про мита можуть впасти.
Мало чим відрізняються і торгові відносини між Україною і США. Наша країна купує багато американських автомобілів і техніки, а натомість постачає переважно чавун. Почати торгувати з Штатами сталлю і тим більше алюмінієм, спробувавши підсидіти Китай або ЄС, Україна навіть теоретично не може. Наша промисловість просто не в змозі виробляти ці метали задовільню за американськими мірками якості.
Тому нашій країні в цьому конфлікті відведена роль строни спостерігача. А зачепити нас ця ситуація може тільки рикошетом. Коли обсяг експорту України в вартісному вираженні може знизитися навіть при зростанні поставок в натуральних показниках. Але якщо це неприємне явище трапиться, воно буде носити тимчасовий характер.