Мінекономіки оприлюднило новий консенсус-прогноз, згідно з яким у 2020 році інфляційні процеси прискоряться до 7%
У відповідь на економічну ситуацію, що наразі склалася в Україні та світі через пандемію COVID-19, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України разом з Представництвом ЮНІСЕФ в Україні підготувало тематичний випуск Консенсус-прогнозу “Україна у 2020-2021 роках: наслідки пандемії”
Консенсус-прогноз “Україна у 2020-2021 роках: наслідки пандемії” був розроблений для висвітлення консенсусного бачення майбутніх тенденцій та об’єктивної оцінки викликів, що постали як перед світовою економікою, так і перед економікою України внаслідок світової рецесії та введення в Україні обмежувальних заходів під час боротьби з пандемією COVID-19.
Формування оптимального пакету заходів підтримки розвитку економіки України під час та після завершення пандемії має базуватися на вивченні результатів прогнозно-розрахункової роботи та рекомендацій експертів. Вперше випуск містить як консенсус-прогноз експертів, підготовлений ними на основі власних припущень та власного сценарію розвитку економіки (консенсус-прогноз), так і усереднене значення оцінених експертами кількох основних прогнозних показників на основі єдиних припущень та єдиного консенсусного сценарію розвитку економіки (анкетне опитування).
За прогнозами експертів, Україна демонструватиме досить глибоке падіння у 2020 році – на 4,2%. У 2020 році прискоряться інфляційні процеси до 7% проти 4,1% (у розрахунку грудень до грудня попереднього року) у 2019 році Проте вже у 2021 році матиме місце економічне зростання на рівні 2,4%. Інфляція уповільниться до 5,9% (у розрахунку грудень до грудня попереднього року). Найбільша загроза для економічного відновлення в Україні на на думку експертів – це тривале продовження та посилення внутрішніх карантинних заходів.
Щодо заходів економічної політики, які доцільно впроваджувати для підтримки бізнесу під час дії карантинних заходів, найбільшу оцінку експерти надали збільшенню дефіциту бюджету щонайменше до 6% для формування достатніх фіскальних стимулів. А щодо заходів, які необхідно впровадити для підтримки населення – це надання державної фінансової допомоги найбільш вразливим верствам населення для зниження соціальної напруги та стимулювання попиту.
В цілому саме таку політику реалізує Уряд. Також більшість експертів вважають, що поведінка людей та структура попиту після завершення пандемії зміниться, але не суттєво. Разом з тим, прискоряться процеси діджіталізації, роботизації та використання модальності «віддаленого робочого місця».
За оцінкою експертів значущими ризиками для української економіки є дефіцит зовнішнього фінансування та звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталів (зовнішні ризики) та значне зростання дефіциту державного бюджету та касових розривів у ПФУ, інших Фондах державного соціального страхування (внутрішні ризики).