Український бізнес суттєво постраждав від війни. Не став виключенням і аграрний сектор. Експерти прогнозують розорення дрібних фермерів та масову скупку землі. Водночас інвестиційна привабливість українського агросектору різко піде на спад.
В Україні відбувся V Міжнародний Grain Storage Forum ELEVATOR 2023 . Це наймасштабніший у країні форум в галузі зберігання, переробки, логістики і трейдингу зерна.
“На жаль, ми бачимо, що собівартість елеваторних послуг та енергоносіїв стає дорожчою. Можливо, в новому сезоні послуги елеватора будуть ще дорожчими. Ми максимально намагатимемося не завищувати ціни цього року, тримати їх на торішньому рівні”, – зазначив власник групи компаній “Прометей” Рафаель Гороян.
Бізнесмен каже що перегляд тарифів на електрику мав катастрофічні наслідки для вітчизняних фермерів. Адже собівартість продукції непомірно зросла, а от прибутки аграрії залишають бажати кращого.
“За нашими розрахунками в майбутньому сезоні може бути таке, що агровиробник не дорахується навіть грошей, які він вклав. Можливо, що він працюватиме у збиток. За нашими прогнозами, насамперед підуть з ринку дрібні фермери. Згідно з нашою аналітикою вони почуваються найгірше. А ще масово продаватимуться землі. Це буде видно вже восени”, – прогнозує експерт.
Підприємець упевнений, що постраждають не лише аграрії. Внаслідок кризи в агросекторі, зменшиться попит на використання портової інфраструктури. Рафаель Гороян навів невтішну статистику. До повномасштабного вторгнення в Україні вирощували 120 млн тонн зернових та олійних культур. Проте у 2022 році цей показник становив лише 60 млн тонн. У поточному році тенденція продовжилась. У підсумку, цьогорічний врожай ймовірно становитиме лише 40 млн тонн. Звісно, такий стан речей вплине на інвестиційну привабливість аграрного сектору.
“Ми бачимо на 300% падіння агровиробництва. Інвестиції в інфраструктурний бізнес абсолютно не мають сенсу. Страждатимуть усі напрямки агросектору. Це і логістика, і порти, і елеватори. Тому що все це було розраховано на 120 мільйонів тонн і більше. А ми матимемо лише 40. Загалом, інфраструктура зараз живе за рахунок залишків”, – наголосив Рафаель Гороян.