Походження золота та інших дорогоцінних металів тривалий час залишалося однією з головних загадок астрофізики. Вчені знали, що звичайні зірки не здатні виробляти елементи важчі за залізо, однак лише нещодавно з’явилися переконливі докази того, де саме у Всесвіті формується золото, платина та уран.
Результати досліджень опубліковані в журналі Nature.
Головними “сховищами” та джерелами цих металів є зіткнення нейтронних зірок – надщільних залишків масивних світил.
Під час таких катастрофічних подій, які астрофізики називають кілоновими, виникають екстремальні умови для утворення важких хімічних елементів.
Підтвердження цієї теорії вчені отримали після спостереження події GW170817. Тоді детектори LIGO та Virgo вперше зафіксували гравітаційні хвилі від злиття двох нейтронних зірок. Аналіз світлового спалаху, описаний у журналі Science, показав характерні ознаки синтезу золота та інших важких металів. Саме тому такі події називають своєрідними “ювелірними фабриками” космосу.
Після зіткнення нейтронних зірок новостворені елементи розсіюються у міжзоряному просторі. Згодом вони входять до складу газопилових хмар, з яких формуються нові зорі та планетні системи. Це означає, що золото на Землі має космічне походження і виникло внаслідок масштабних катаклізмів ще задовго до появи Сонячної системи.
Вчені також не виключають, що певна частина золота може утворюватися під час рідкісних вибухів наднових із потужними магнітними полями. Проте саме злиття нейтронних зірок вважається найефективнішим механізмом накопичення дорогоцінних металів у Всесвіті.
Дослідники зазначають, що ці відкриття допомагають краще зрозуміти хімічну еволюцію галактик і підтверджують: золото – це не лише рідкісний земний ресурс, а результат найенергійніших процесів у космосі.