Учені помітили спалах молекулярної активності гігантської комети C/2014 UN271 (Бернардінеллі-Бернштейн) з хмари Оорта на околицях Сонячної системи. Астрономи зафіксували, як з її ядра викидається чадний газ.
Відповідне дослідження опубліковано в журналі The Astrophysical Journal Letters. Його було проведено за допомогою наземної радіообсерваторії ALMA в лютому й березні 2024 року.
Комета C/2014 UN271 – найбільша в історії та друга за віддаленістю активна комета з хмари Оорта, ширина якої становить 137 км (це на порядок більше за більшість відомих комет). Учені виявили її 2014 року, коли вона перебувала на відстані 4,3 млрд км від Сонця, що можна порівняти з відстанню до Нептуна.
Так, за допомогою ALMA вдалося виявити складні струмені чадного газу, що вириваються з ядра комети. 8 березня спостерігалися два струмені викидів чадного газу з ядра, 17 березня один із струменів помічений не був, а зона найбільшого випромінювання чадного газу була сильніше зміщена від ядра.
“Ці вимірювання дають нам уявлення про те, як працює цей величезний крижаний світ. Ми спостерігаємо вибухові моделі газовиділення, які піднімають нові питання про те, як ця комета буде розвиватися в міру своєї подорожі до внутрішньої частини Сонячної системи”, – сказав Натан Рот, провідний автор і науковий співробітник NASA.
За його словами, крім надзвичайних розмірів комети, її струмені окису вуглецю є першими, що коли-небудь спостерігалися на кометі.
Зараз C/2014 UN271 перебуває на пів дорозі між Сонцем і Нептуном, на відстані, що в 16,6 разів перевищує відстань від Землі до Сонця. Це робить її другим за віддаленістю від Сонця хімічно активним об’єктом із хмари Оорта, коли-небудь зафіксованим. Відкриття надає вченим перші прямі докази кометної активності на такій великій відстані від Сонця.
У міру її наближення до Сонця вчені очікують, що дедалі більше заморожених газів почнуть випаровуватися, розкриваючи ще більше інформації про первісний склад комети і ранню Сонячну систему.
Очікується, що C/2014 UN271 пройде перигелій своєї орбіти 2031 року, наблизившись до Сонця на відстань у 10,97 а. е., що можна порівняти з орбітою Сатурна. Після цього вона почне зворотну подорож у хмару Оорта. За різними оцінками, наступного разу комета повернеться у внутрішню частину Сонячної системи через 2,8–4,5 млн років.