На півночі Малаві археологи зробили відкриття, яке змінює уявлення про духовне життя найдавніших людських спільнот. У скельному притулку біля підніжжя гори Хора виявили похоронне вогнище віком близько 9 500 років, що містить рештки дорослої людини. Вчені називають його найстарішим відомим у світі похоронним багаттям з людськими останками.
Про результати дослідження повідомляє The Guardian. Знахідка стала першим підтвердженим прикладом навмисної кремації серед африканських мисливців-збирачів і водночас найдавнішим таким випадком на континенті.
Під час розкопок 2017–2018 років науковці знайшли 170 фрагментів кісток, розташованих у двох окремих скупченнях серед попелу та деревного вугілля. За аналізом, рештки, ймовірно, належали дорослій жінці зростом менше ніж 1,5 метра.
Водночас археологи звернули увагу на кілька незвичних деталей:
Керівниця дослідження докторка Джессіка Серезо-Роман з Університету Оклахоми наголошує: жодних ознак канібалізму або насильства виявлено не було. На думку дослідників, окремі частини тіла могли свідомо вилучатися як елемент похоронного обряду — можливо, для збереження як пам’ятних реліквій.
Її колега з Єльського університету Джессіка Томпсон зазначає, що навіть сьогодні люди зберігають прах або волосся померлих близьких, тож подібні практики мають глибоке культурне коріння.
Саме похоронне багаття було приблизно розміром із двоспальне ліжко і вимагало складної організації. Усередині археологи виявили:
Це свідчить про високий рівень знань, координації та символічного мислення в тогочасної спільноти.
Скельний притулок використовували протягом тривалого періоду — від 16 000 до 8 000 років тому. Тут знаходили як повні скелети, так і окремі колекції кісток різних людей, що вказує на складну систему поховальних практик.
За словами співавтора дослідження Ебета Савчука з Клівлендського музею природної історії, це підтверджує гіпотезу про навмисне перенесення кісток між різними місцями поховань.
До цього найдавніше відоме похоронне вогнище з людськими рештками датували приблизно 11 500 роками і знаходили на Алясці — але воно належало дитині. В Африці ж підтверджені навмисні кремації раніше були відомі лише з періоду близько 3 500 років тому.
Нова знахідка, опублікована в журналі Science Advances, доводить: навіть ранні кочові мисливці-збирачі мали складні соціальні ролі, розвинені вірування та уявлення про смерть і пам’ять.
Антрополог Джоел Айріш з Ліверпульського університету, який не брав участі в дослідженні, назвав відкриття «вражаючим доказом того, що рівень соціальної складності ранніх суспільств значно недооцінювали».