У Китаї збудували будівлю, створену за допомогою штучного інтелекту.
На березі річки Хуанпу в Шанхаї з’явилася незвична будівля – темна, схожа на огранений діамант споруда зі скляним фасадом. Удень вона виблискує на сонці, а після заходу сонця стає майже чорнильно-чорною. Як повідомляє CNN, геометричні форми будівлі нагадують коштовний камінь, але джерелом цього дизайну стала не природа і навіть не лише людська фантазія. Частково цю будівлю спроєктував штучний інтелект, інформують Економічні новини.
Йдеться про West Bund Convention Center – новий виставковий і конференц-центр у колишньому промисловому районі Шанхаю. Поруч із центром розташовані хмарочос AI Tower та масштабний проєкт «AI Valley» площею понад 1,2 млн квадратних метрів, де в майбутньому мають працювати технологічні компанії.
Тож коли американське архітектурне бюро Skidmore, Owings & Merrill (SOM) отримало замовлення на проєктування будівлі для щорічної Всесвітньої конференції зі штучного інтелекту, рішення залучити AI до процесу виглядало цілком логічним. «Ми мали задум використати штучний інтелект як один з ключових інструментів формування архітектурного образу будівлі», – розповів партнер з дизайну SOM Скотт Данкан.
Архітектори не передали AI повну творчу свободу. Натомість вони задали чіткі параметри: розміри ділянки, висоту залів, функціональні вимоги та низку цілей – покращення огляду для відвідувачів, максимальне використання простору, оптимальне освітлення фасаду сонцем тощо. Ці завдання часто суперечать одне одному. Наприклад, зміна кута скляної панелі може покращити краєвид, але зменшити кількість сонячного світла. Саме тут AI виявився особливо корисним: за допомогою так званої багатокритеріальної оптимізації алгоритми змогли проаналізувати сотні можливих компромісів. За одну ніч система згенерувала понад 800 варіантів фасаду. Остаточний вибір, утім, залишився за людьми. «Ми обрали той варіант, який виглядав найелегантніше та найгармонійніше в цьому середовищі. Відчуття краси неможливо автоматизувати», – наголосив Данкан. «Скрипка не грає сама по собі. Алгоритм не знає, що таке краса», – додав він.
За оцінками SOM, використання AI скоротило час проєктування на кілька тижнів. Подібні параметричні методи також допомагають зменшити витрати матеріалів, покращити енергоефективність будівель і знизити вуглецевий слід. Попри це, архітектурна галузь загалом залишається обережною. За даними Американського інституту архітекторів, майже 70% фахівців позитивно ставляться до AI, але лише 6% регулярно використовують його в роботі. Серед основних побоювань – помилки алгоритмів, втрата автентичності та можливе скорочення робочих місць.
Попри сумніви, використання AI в архітектурі виглядає неминучим. У багатьох програмах для 3D-моделювання вже інтегровано інструменти штучного інтелекту. Після завершення проєкту в Шанхаї SOM навіть запустила власну внутрішню AI-систему під назвою Natalie, яка допомагає працювати з плануванням приміщень, освітленням і фасадами. «Користувацький досвід будівлі складається з мільйонів факторів і цілей. Фактично, ми обмежені лише обчислювальними потужностями», – підсумував Данкан.