Американська пара, яка познайомилася понад 80 років тому, офіційно побила рекорд.
Про це повідомляє Книга рекордів Гіннеса.
Лайл та Елеонора Гіттенс були студентами Університету Кларка в Атланті, коли потоваришували 1941 року.
Вони не мали жодних сумнівів, що їм судилося бути разом, і наступного року одружилися.
Зараз, маючи спільний вік 216 років і 132 дні (йому 108, а їй 107), вони є не лише найстарішою подружньою парою з тих, що живуть, але й найстарішою подружньою парою в історії (сукупний вік).
Їхні рекорди підтвердили експерти з довголіття LongeviQuest.
Коли вони вперше зустрілися, Лайл грав у баскетбольній команді свого коледжу, а Елеонора прийшла на гру, щоб підтримати їх.
Елеонора зізналася, що не пам’ятає, що сталося на тій грі, лише те, що саме там вона вперше побачила Лайла.
Пара продовжувала планувати день свого весілля, попри те, що знала, що Лайла, швидше за все, призвуть на Другу світову війну.
Вони побралися 4 червня 1942 року, коли Лайл отримав триденну відпустку з навчання, тобто цього року вони відсвяткували 83-тю річницю свого весілля.
Це означає, що вони також претендують на рекорд найдовшого шлюбу серед живих пар (різної статі).
Цей титул належав Мануелю Анхеліму Діно та його дружині Марії де Соуза Діно (Бразилія), поки Мануель не помер минулого місяця.
Весілля Лайла та Елеонори було, звичайно, щасливою подією, і він вперше познайомився з її родиною.
Але вона згадувала в інтерв’ю The Westside Gazette декілька років тому, як він повернувся на службу, а вона залишилася з думкою, чи побачить вона коли-небудь свого чоловіка знову.
Лайла відправили до Італії служити до його армійської частини, 92-ї піхотної дивізії.
На той час Елеонора вже була вагітна їхньою першою дитиною. Вона переїхала до Нью-Йорка, де вперше зустрілася з родиною Лайла.
Вона влаштувалася на роботу в бухгалтерію компанії з виробництва авіаційних запчастин і продовжувала підтримувати зв’язок зі своїм коханим, пишучи йому листи.
Однак, на жаль, листи піддавалися суворій цензурі з боку військових поштових клерків, і більшість слів Лайла до Елеонори були відредаговані.
Коли війна закінчилася, Лайл та Елеонора нарешті змогли побудувати своє життя разом.
Вони оселилися в Нью-Йорку, де у них народилися доньки Анжела та Ігна, молодші сестри їхнього сина Лайла Роджерса, який приїхав сюди під час війни.
Згодом подружжя отримало роботу в уряді, склавши іспит на державну службу в Нью-Йорку, і їм подобалося працювати разом.
У 69 років Елеонора здобула докторський ступінь з міської освіти в Університеті Фордхем, і вони обидва залишалися активними членами Асоціації випускників Університету Кларка в Атланті протягом десятиліть.
Після того, як їм обом виповнилося по сто років, їхня донька Анжела перевезла їх до Маямі, щоб вони жили ближче до неї.
Лайл сумує за улюбленим Нью-Йорком, але в Маямі вони щасливі разом.
Коли Бен Мейерс з LongeviQuest попросив їх поділитися секретом такого довгого і щасливого шлюбу, Елеонора відповіла: “Ми кохаємо одне одного”. А Лайл відповів просто: “Я кохаю свою дружину”.