Є ймовірність, що ідея про введення тимчасових міжнародних адміністрацій в окремих районах Донецької і Луганської областей, є просто "вкиданням" з боку Кремля, проте очевидно, що Росія розглядає різні варіанти майбутнього "ДНР-ЛНР".
Про це розповів російський політолог Дмитро Орєшкін.
Про те, що президент РФ Володимир Путін готовий погодитися на вирішення проблеми Донбасу через введення міжнародних адміністрацій, повідомляв відомий російський журналіст Михайло Зигарь. На думку Орєшкіна, у Зигаря на даний момент немає доступу до інсайдерської інформації, тому його можуть використовувати для передачі публіці вигідних Кремлю повідомлень.
“Тому, якщо йому щось повідомляють, то, швидше за все, це якась інформаційна операція. Або для того, щоб перевірити реакцію громадськості, або з якихось ще внутрішніх міркувань. Тому треба ставитися до цієї публікації не як до джерела інформації про реальні настрої кремлівських гравців, а як до тесту. Так досить часто використовують сильних, хороших журналістів, щоб через них запустити якусь ідею і подивитися, яка буде реакція.”, – говорить Орєшкін.
Однак, на думку політолога, те, що хтось в Кремлі вважав за необхідне передати саме таку інформацію, свідчить про розгляд різних варіантів майбутнього окупованих областей Донбасу.
“Мені здається, більш-менш зрозуміло, в чому проблема: для Кремля вони – дуже дороге задоволення, як в сенсі економічному, так і в сенсі політичному. Тому, можливо, там готові розглянути варіанти щодо якихось зрушень, аби частину витрат перекласти на Україну або ще на когось.”, – припускає він.
Втім, це не означає, що в Росії налаштовані щось змінювати, оскільки там у владі є різні угруповання з різним підходом до Донбасу.
“Реальної єдиної політики по відношенню до ДНР і ЛНР в Кремлі поки немає. Це можна було побачити на прикладі [Ігоря] Плотницького, якого опікав [Владислав] Сурков, а потім його раптом взяли та замінили. Це означає, що там посилилися позиції ФСБшників. Можна тільки здогадуватися, з якою метою цю інформацію запустили в ЗМІ. Може, щоб розбурхати українську громадськість, підкинути “кістку” – нехай вона її гризе.”, – робить висновок політолог.