У найстарішого жвалоносного членистоногого було 50 ніг, два кігтя і схожа на намет мушля, з'ясували вчені, дослідивши зразки, знайдені в Канаді, в Національному парку Кутеней. Знахідка дозволила дізнатися більше про ранню еволюцію жвалоносних.
Жвалоносні, одна з трьох і найчисленніша група членистоногих, для розгризання і роздрібнення їжі використовують жвали – верхні парні щелепи. Однак до сих пір не було відомо, коли вони виникли. Тепер же дослідники можуть з упевненістю сказати, що жвали з’явилися як мінімум 543-490 млн років тому.
Тварина отримала назву Tokummia katalepsis, на честь річки Токумм, яка проходить через північну частину парку, і від грецького «захоплення». Розмір істоти складає близько 10 см, від тіла відходять 50 веслообразних ніг, очевидно пристосованих для плавання, і пара потужних кігтів. Ймовірно, ними членистоноге захоплювало м’якотілу здобич, наприклад, хробаків. Тіло було укладено в двостулкову мушлю, за межами якої знаходилися два стебельчастих ока.
Спочатку дослідники припустили, що новий вид міг бути предком членистоногих, однак виявилося, що він розвинувся вже після того, як ті виділилися в окрему гілку. Тому T. katalepsis визнали предком жвалоносних. Таким чином, знахідка дозволила отримати нову інформацію про ранню еволюцію тварин.