В США популярності набує космічне поховання. Це означає, що люди вказують у заповіті, що хочуть, аби їхній прах вилетів у космос. Подібними речами з початку 90-х років займається приватна космічна компанія Space Services Inc.
Її “дочка”, космічна поховальна фірма Celestis, запускає останки своїх клієнтів з космічними рейсами. Запуск останків у космос включає панахиду та екскурсію місцем запуску, а також урочистий обід.
Цей варіант поховання доступний людству з 1994 року. Процедура запуску кремованих людських останків в космос відома як космічне поховання. Варіантів космічного поховання, своєю чергою, існує кілька, пише Iflscience.
Прах можуть залишити на навколоземній орбіті, відправити в глибокий космос або ж залишити на Місяці. Часто учасники проєкту обирають саме останній варіант. Відправляючи власний ДНК на супутник Землі, вони сподіваються, що одного разу прибульці створять армію їхніх клонів.
Нішель Ніколс, яка померла минулого року на 90-у році життя й зіграла лейтенанта Ухуру в “Зоряному шляху”, “серед тих, хто вибрав космічне поховання, разом із творцем серіалу Джином Родденберрі та астронавтом Л. Гордоном Купером.
Ті, хто обрав для себе космічне поховання, окреслили власні причини для цього, починаючи від страху перед темрявою, пов’язаною з похованнями, й закінчуючи любов’ю до невідомого.
Особлива відповідь надійшла від професора фізики Кеннета Ома, який планує відправити свою ДНК на південний полюс Місяця, так би мовити, для практичних цілей. Він сказав New York Times, що робить це, аби інопланетні цивілізації знайшли його ДНК через 30-40 тисяч років та використали її “для чогось захоплюючого”. Крім того, це, на думку вченого, надасть можливість його рідним частіше згадувати померлого, дивлячись на Місяць.
Ом припустив, що інопланетяни можуть розмістити його клонів в міжгалактичному зоопарку, або ж розподілити їх по всьому Всесвіту. Мабуть, приємно мати не зовсім серйозну мрію 🙂