Новини світу

Життя на Червоній планеті: NASA знайшло докази, що Марс колись міг бути по-справжньому «живим»

Нове сенсаційне дослідження фахівців Центру космічних польотів імені Годдарда NASA кидає виклик усьому, що ми знали про історію Марса. Вчені виявили, що органічні речовини, знайдені в марсіанському ґрунті, мають настільки високу концентрацію, що пояснити їх появу звичайними хімічними процесами практично неможливо. Це дає серйозні підстави вважати, що мільярди років тому планета була домом для мікроскопічних мешканців.

Аналізуючи дані марсохода Curiosity, зібрані у 2025 році в кратері Ґейл, дослідники виявили довголанцюгові молекули — алкани. Хоча зараз їх вміст здається невеликим, вчені врахували, що марсіанська радіація нищила ці сполуки протягом останніх 80 мільйонів років, пише NASA та журнал Astrobiology.

Мільйони років радіації не змогли приховати істину

Щоб зрозуміти, скільки органіки було на Марсі спочатку, вчені провели лабораторне моделювання. Результати виявилися приголомшливими: початкова концентрація жирних кислот та алканів могла бути у тисячі разів вищою за нинішню.

  • Аналогія із Землею: На нашій планеті такі молекулярні ланцюги є основою клітинних мембран і створюються переважно живими організмами.
  • Провал геологічних версій: Науковці перевірили всі можливі неорганічні шляхи — від метеоритного пилу до вулканічних реакцій. Проте жоден із них не здатний породити таку кількість складної органіки.
  • Радіаційний щит минулого: Висока концентрація сполук свідчить про те, що в далекому минулому умови на Марсі були набагато сприятливішими для збереження біологічних структур.

Кратер Ґейл: стародавній притулок для мікробів?

Особливу увагу привернули аргіліти — стародавні глинисті породи, які мільярди років тому були дном марсіанського озера. Саме тут Curiosity зафіксував сліди жирних кислот, які на Землі є прямим маркером біологічної активності. Хоча автори дослідження обережно уникають гучних заяв про «100% доказ життя», вони визнають: Марс був значно багатшим на складну органіку, ніж ми могли собі уявити.

Це відкриття знову розпалює дискусію про те, чи не є сучасний пустельний Марс лише тінню колись квітучої, у біологічному сенсі, планети. Отримані дані стануть ключовими для майбутніх місій, які готуватимуться до висадки людей та глибинного буріння марсіанської поверхні.

Елена Каденко