Чи часто вам трапляється зриватися на крик в спілкуванні з дитиною? Що поробиш, іноді так непросто знайти порозуміння з дуріючим малюком. Особливо якщо крім дитячих примх вас турбують ще багато домашніх і робочих проблем. Але крик - це прояв вашої слабкості, а не авторитету. І його ефективність у вирішенні «дитячих» питань падає раз по раз.
“Так, якщо» замість “Ні”
Сказати традиційне «ні» – все одно, що зняти малюка з запобіжника. Заборона «в лоб» може спровокувати істерику, особливо, якщо дитина зголодніла або втомилася. В якості альтернативи говоріть «може бути» або «так, якщо». Це ефективніше, ніж нескінченні заборони.
Якщо малюк просить піти гуляти прямо зараз, ви можете відповісти: «Підемо, якщо ти швиденько прибереш іграшки». Це допоможе мотивувати його на прибирання, яку в іншій ситуації він розтягнув би на весь день. Тут важливо, щоб дорослі самі виконували свої зобов’язання. Якщо малюк впорався з іграшками – одягаємося і виходимо, без відмовок і зволікань.
“Вибач”
Будь-хто може помилятися. Навіть батьки. Проблема в тому, що ми готові принести свої вибачення родичам, друзям, колегам по роботі, але тільки не власним дітям. Адже вони потребують ввічливості не менш дорослих. Це моделює шанобливе ставлення до оточуючих. Дітям дуже потрібно бачити саме таке спілкування – хороший зразок поведінки в майбутньому, а ще допомагає зрозуміти, що ніхто в цьому світі не ідеальний.
“Стоп”
Сигнал, який зупиняє дитину, що перериває її дії, які ми хочемо припинити, і підказує, що робити замість цього. Якщо діти носяться по квартирі, марно читати нотації, досить вимовити: «Стоп!» І дати інструмент: «Сядьте за столом і складіть пазл».
Домовтеся з малюком заздалегідь, що «стоп, гра!» Діє на всіх без винятку при будь-яких обставинах: всі дії припиняються. Але не зловживайте договором, користуйтеся цією фразою, тільки якщо гра втрачає правила, стає небезпечною, неприємною, занадто гучної. Якщо ви станете перевищувати свою владу і говорити «стоп» без вагомих підстав, малюк перестане реагувати на це слово.
“Ми вчимося”
Якщо дитина робить помилку, на допомогу приходить фраза: «Нічого страшного – ми всі вчимося!» Вона ж стане в нагоді для захисту від косих поглядів, від людей, які осудливо дивляться на вас разом з дитиною. Зрештою, вони теж не ідеальні і часто допускають промахи.
“Ти можеш!”
Нагадуйте про це дитині, коли вона сумнівається в своїх силах. Невдача – це лише сигнал про те, що малюк доб’ється бажаного результату, якщо докладе трохи більше зусиль, потренується. Переконайте малюка в тому, що ви впевнені в його здібностях. І обов’язково відкрийте секрет: багато з того, що ви зараз самі робите з легкістю, колись зажадало від вас стільки старань.
“Завжди!”
Тож не дивно, що там, де діти, завжди гамірно і неспокійно! Трапляються істерики, прибираються подалі солодощі, скасовуються розваги. Але деякі речі повинні залишатися недоторканними. І ваша любов до дитини – в їх числі. Дуже важливо, щоб малюк був упевнений в цьому, особливо в ті дні, коли щось йде не так, ви роздратовані, ваші сили закінчуються.