У портовому місті Хала Султан Текке на Кіпрі археологи знайшли щедро обставлені гробниці, що датуються XIV століттям до нашої ери.
За понад 3 тисячі років залишене багатство збереглося майже неушкодженим, повідомляє Arkeonews з посиланням на Міністерство культури Кіпру.
Хала Султан Текке, засноване у 1650-1630 роках до нашої ери, відігравало важливу економічну та культурну ролі для стародавнього Середземномор’я у період пізньої бронзової доби. Місто площею щонайменше 25 гектарів розміщувалося поблизу Ларнакського солоного озера.
Ця територія відома розвитком виробництва й експорту міді. Проведені розкопки підтверджують, що місто зналося на металообробці. Готову мідь його мешканці перевозили через Середземне море – це приваблювало багато міжнародних купців між XV і XIII століттями до нашої ери.
Археологи виявили на цій ділянці колодязь і дві камерні гробниці, що датуються ХIV століттям до нашої ери. Вчені стверджують, що колодязь покинули через те, що ґрунтові води навколо на глибині близько 10 метрів містять високу солоність.
Натомість всередині гробниць виявили велику колекцію різноманітних цінностей. Серед них – вишукана кіпрська кераміка, знаряддя праці, особисті прикраси та імпортні предмети розкоші. Знайдені артефакти походять із Греції, Криту, Єгипту, Афганістану, Індії, Балтійського регіону та островів Егейського моря.
Деякі прикраси виконані зі слонової кістки, містять бурштинові намистини, а посуд зроблений з алебастру. Натомість нурагічна кераміка вказує на торговельні шляхи між Кіпром і західним Середземномор’ям.
Дослідники зауважили, що стелі гробниць обвалилися, тим самим заблокувавши вхід. Це вберегло прикраси від суттєвих пошкоджень, завдяки чому вчені встановили похоронні ритуали бронзової доби.
Виявилося, що кілька поколінь повторно використовували гробниці. Це свідчить про важливість сімейної спорідненості для тогочасного суспільства.
Аналіз показав, що у гробниці поховані люди різного віку, більшість з них не дожили до 40 років. Багатства, виявлені біля поховань, вказують на те, що гробниці належали членам правлячої еліти. Надалі вчені прагнуть встановити демографічні показники та спосіб життя громади, досліджуючи ДНК.