Експерт з енергетики Геннадій Рябцев розповів, що ситуація на ринку пального в Україні є складною, адже залежить не тільки від імпорту, а й від внутрішніх чинників, які уможливлюють необґрунтоване підвищення цін для споживачів.
“Ціни будуть зростати, тому що існують як об’єктивні, так і суб’єктивні причини для цього. До об’єктивних чинників варто віднести зростання з 1 січня акцизного податку, здешевлення гривні та зростання вартості нафтопродуктів на кордоні через підвищення нафтових котирувань. Але суб’єктивно трейдери можуть підняти ціни набагато вище, аніж це обумовлено об’єктивними чинниками. Тому що зараз немає якихось для них стримувачів, які б їм не дозволяли підіймати ціни так, як вони вважають за потрібне”, – каже головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев.
За словами експерта, роль “цінового якоря” для українського ринку пального раніше виконувала фінансово-промислова група “Приват”. Вона припинила виконувати цю функцію після націоналізації Укрнафти й Укртатнафти у 2022 році, втративши контроль над видобутком і переробленням сировини. Геннадій Рябцев говорить, що нині державна Укрнафта не може стримувати ціни на ринку, оскільки володіє значно меншою кількістю автозаправних станцій, ніж колись група “Приват”. Водночас менші компанії також не здатні стати противагою великим гравцям на ринку через обмеження в ресурсах, можливостях і впливові на органи державної влади.
Нагадаємо, що до повномасштабної війни мережа під контролем групи “Приват” налічувала понад півтори тисячі автозаправних комплексів. Нині до мережі Укрнафти входять 662 АЗК, що працюють майже в усіх областях України.
“Ціни, за якими пропонують нафтопродукти великі компанії, завищені, причому суттєво. Зараз трохи менше, але на початку року приблизно від 6 до 8 гривень на літрі пального було завищення, необґрунтоване нічим. Якщо раніше можна було простежити залежність між ціною та якістю, бо на ринку були палива різних виробників і якості. Зараз же абсолютна більшість завозиться з-за кордону, і навряд можна обґрунтувати відмінність у 8 гривень між паливом, випущеним на заводах Orlen в Польщі чи Литві”, – говорить Геннадій Рябцев.
У січні в Міністерстві енергетики повідомляли, що ціни на ринку пального залежать від комплексу факторів, зокрема світових цін та податкової політики. Тоді як логістика не створює підстав для дефіциту чи коливань цін завдяки диверсифікації шляхів постачання.
На думку Геннадія Рябцева, ситуація з зависокими цінами на ринку в Україні створює додаткові інфляційні ризики й посилює тиск на економіку. У порівнянні з роками до повномасштабної війни споживачі мають менше можливостей купувати пальне. За даними експерта, раніше на середню заробітну плату можна було придбати близько 260 – 270 літрів бензину, тоді як зараз цей обсяг скоротився до 160 – 170 літрів. Геннадій Рябцев додає, що споживачі могли б впливати на ситуацію на ринку, якби об’єднувалися в асоціації. Тоді великі компанії враховували б їхню думку.
“Оскільки споживачі неорганізовані, то звісно, що їхні бажання чи фінансові можливості нікого не хвилюють. Держава замість того, щоб звертати увагу на це й підтримувати споживачів, підтримує великі компанії, тому що вони платять податки, їх достатньо легко контролювати шляхом якихось кулуарних домовленостей. Але це, на мій погляд, неправильно”, – підсумовує Геннадій Рябцев.
З погляду експерта, на ринку пального в Україні наявні ознаки нецивілізованої конкуренції, на які може вказувати встановлення компаніями однакового рівня цін на нафтопродукти та їхнє одночасне змінювання, однак це не привертає уваги Антимонопольного комітету.
Як розповів Геннадій Рябцев, ситуація зі скрапленим нафтовим газом, яким заправляють автомобілі, ще складніша, ніж з бензином чи дизелем. Тут діє сезонний фактор: взимку скраплений газ використовують як котельне паливо в країнах-постачальниках, тож для українського ринку цього ресурсу стає менше й конкуренція посилюється. Тому вартість пропан-бутану зазвичай зростає швидше, ніж в інших видів нафтопродуктів, резюмує експерт.