Камери автоматичної фіксації порушень ПДР – ефективний інструмент наведення порядку на автошляхах. І не менш ефективний інструмент спустошення гаманця водія – як злісного порушника, так і просто не зовсім уважного драйвера. Корисно знати основні принципи роботи цих камер.
Про те, як працює система автоматичної фіксації порушень ПДР, читайте в матеріалі РБК-Україна.
Єдину систему автоматичної фіксації порушень ПДР в Україні запровадили ще в червні 2020 року. В перший період війни її вимикали, але у 2023-му система знову запрацювала на повну силу. Відновили роботу не всі старі камери, натомість запустили кілька десятків нових. За останніми даними, всього в Україні задіяно 215 таких камер.
Розташування камер ніколи не було секретом, адже поліція декларує, що головне – не покарати порушника, а запобігти порушенню і лихові, яке через нього може статися. Перелік усіх камер є у відкритому доступі, наприклад, на офіційному сайті українського МВС. Приблизно половина їх розташована у 23 великих і малих міста, решта – на шляхах державного значення. Камери встановлено в місцях концентрації ДТП, згідно з законом, водія про наявність камери попереджає відповідний знак.
Від самого початку своєї роботи і дотепер камери на українських дорогах автоматично відстежують лише перевищення швидкості. Кожна камера “знає”, який ліміт встановлено на довіреній їй ділянці, і автоматично виявляє всі машини, які його перевищують на певну величину (сьогодні це +20 км/год).
Крім того, від самого початку творці комплексу заявляли, що з часом його можна буде налаштувати і на виявленні інших порушень:
Але на сьогодні ці опції не активовані. Судячи з усього, найближчим часом цього не станеться, і єдиним порушенням, за яке може покарати система фотофіксації, залишиться перевищення швидкості. Щоправда, один виняток є: ще до війни одну пару камер на бульв. Міхновського (колишній бульв. Дружби народів) в Києві навчили відстежувати порушників на смузі громадського транспорту.
Всіх технічних подробиць представники МВС офіційно не розкривають, але на підставі інформації з відкритих джерел можна зробити деякі висновки.
Так, камера охоплює зону дороги у 50 – 70 м в довжину і 10 – 11 м завширшки – тобто не більше трьох смуг. Камера постійно “дивиться” перед собою і коли ловить у кадрі об’єкт, який перевищує діючий ліміт на 21 км/год, починає записувати відео. А коли об’єктив наводить найкращу різкість на номерний знак, робиться і фотокадр.
Зроблене камерою фото є сигналом про порушення Правил, який надходить до аналітичного центру МВС, де запускається алгоритм покарання. Система самотужки знаходить автомобіль у базі, звіряє з державним номерним знаком його модель, колір та VIN. Тут же система встановлює власника, і складає на нього ім’я постанову про накладення адміністративного стягнення.
Після того інспектор патрульної поліції, яких чергує в аналітичному центрі ціла бригада, перевіряє цей документ на предмет відповідності даних, в першу чергу автомобіля. Якщо з цим все гаразд, лист роздруковується і поштою відправляється за місцем реєстрації (прописки) юридичного власника. Але спочатку інформація про накладений штраф з’являється в особистому кабінеті водія у сервісному центрі МВС та в “Дії”. До повідомлення додається фото і коротке відео (у вигляді QR-посилання) з автомобілем в момент порушення.
Наголошуємо, що постанова про стягнення штрафа виписується саме на власника транспортного засобу, а не на водія, який в момент порушення був за кермом. Про це варто пам’ятати тим, хто має авто, яким користується кілька осіб. Якщо автомобіль зареєстрований на підприємство, система звертається до єдиного реєстру юридичних осіб, і штраф виписується на керівника АТП.
Камери, задіяні у загальноукраїнській системі фіксації порушень ПДР, працюють і вночі, допомагаючи собі спалахом. Всерйоз завадити їм можуть хіба що погодні умови, коли видимість в принципі обмежена: в густий туман, снігопад, рясну зливу камери працювати будуть, але чи прочитаються номери на отриманому фото, не факт.
Згідно діючого у 2023 році Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП) розмір штрафу за перевищення швидкості починається від 340 грн. – за перевищення більш як на 20 км/год. Якщо перевищення більше як на 50 км/год, покарання становить 1700 грн.
Цікаво, що для “виписаних” камерами штрафів є буквально знижка в 50%: якщо сплатити протягом 10 днів після отримання повідомлення про штраф, то його сума буде удвічі меншою. Ну а якщо затримати оплату більш як на 30 днів, порушником займеться виконавча служба з усіма відповідними наслідками.
За даними Національної поліції, за перші півтора роки роботи камер фотофіксації число аварій, в яких є поранені чи загиблі, зменшилося на 65 %. Тож хоч нам часто дошкуляє цей суворий контроль, врятовані тисячі життів варті будь-яких незручностей. Тим більше, що від важких ДТП не застрахований ніхто з нас.