Напередодні Великодня окрім традиційної паски на полицях магазинів можна знайти панетоне та коломбу. Ця святкова випічка популярна в багатьох країнах, але її рецепт дещо відрізняється від українського.
Циліндрична здобна паска з білою глазур’ю та посипкою є головним елементом великоднього столу. Проте вона не завжди мала такий вигляд. У давнину це був округлий хлібець з фігурками з тіста зверху у вигляді хрестів, косичок. Більш заможні люди пекли великодній хліб із білого борошна, бідні – з житнього.
Звичні нам паски з родзинками раніше називали бабками. З поширенням цукру у XIX столітті бабки-паски стали більш солодкими. А біла глазур з’явилася лише у XX столітті з розвитком кулінарії.
Рецепт української паски поєднує давні традиції та сучасні кулінарні рішення. Паску замішують на опарі з дріжджів, яка має кілька разів підійти. У тісто додають молоко, вершкове масло, багато яєць. В середину найчастіше кладуть родзинки.
Також печуть паски із горіхами та сухофруктами, які попередньо замочують в алкоголі. Біла глазур – найпоширеніша прикраса української паски. Зверху на сучасних святкових кексах також можуть бути цукати, шматочки фруктів, горішки, шоколадні краплі та інші елементи декору.
Панетоне – святковий хліб в Італії, але готують його переважно на Різдво, а не на Великдень. Хоча в українських супермаркетах є великий асортимент цієї випічки напередодні Воскресіння Христового.
Панетоне набув популярності в Європі, США, Канаді, але його батьківщиною вважається Мілан. За однією версією, він з’явився ще за часів Римської імперії, коли на свято подавали пироги з медом.
Інша легенда оповідає, що перед Різдвом шеф-кухар італійської сім’ї Сфорца зіпсував пиріг для герцогського бенкету. Тоді помічник кухаря на ім’я Тоні вирішив пожертвувати опарою, яку він приготував на пиріг для своєї родини. Він змішав її з борошном, яйцями, цукром, родзинками та зацукрованими фруктами, замісив кілька разів, щоб тісто вийшло рихлим та об’ємним, і відправив у піч. Результат мав успіх, і на честь творця пиріг назвали Пан де Тоні.
Традиційний панетоне готується з додаванням пшеничної закваски. Тісто вистоюється декілька днів. Довге бродіння призводить до зміни структури та смаку пирога, а також збільшується його термін придатності. Випікається у циліндричній формі, всередину додають цукати та сухофрукти, апельсинову цедру та кардамон.
На відміну від української паски панетоне не прикрашається посипкою, глазур’ю, чи збитими білками. Його загортають в пергаментний папір і перев’язують стрічкою.
До святкового столу панетоне подають з червоним солодким вином, лікером чи кавою.
Коломба є аналогом панетоне. Саме цю випічку італійці їдять на Великдень. Вважається, що на початку 20 століття в Мілані один заповзятливий пекар почав готувати коломбу, як версію панетоне, щоб мати виторг ще на одне свято.
Є інша версія, за якою ще у 6 столітті королю-завойовнику Італії Альбойну на знак миру підносили білий хліб у вигляді голуба.
Тісто для коломби виготовляється подібно до панетоне та паски. У складі інгредієнтів є борошно, яйця, цукор, дріжджі, вершкове масло.
Але є й відмінності. Зазвичай коломбу печуть без родзинок, а з цукатами з апельсинової шкірки. Ще додають у тісто цитрусовий фреш. Тісто формують не циліндром, а у формі голуба.
Вершечок “великодньої голубки” – хрусткий і зацукрований. Ще до випікання коломбу заливають цукровою глазур’ю та посипають мигдальними горіхами чи мигдальними пелюстками.