13 листопада монобільшість у Верховній Раді проголосувала за законопроект № 2178-10 в першому читанні щодо відкриття в Україні ринку землі. Цей законопроект зазнав багато критики з боку інших фракцій, аграріїв та експертів. За словами президента Зеленського, всі недоліки усунуть до другого читання. Фракція «Батьківщина» оголосила про вихід в опозицію до партії більшості в парламенті. "Економічні Новини" звернулися за поясненнями до заступника голови фракції «Батьківщини» Сергія Соболєва.
Партія “Батьківщина” не підтримала законопроект про прийняття ринку землі у першому читанні й виступала категорично проти. Як Ви вважаєте, зараз це питання є доцільним і на часі або проблема у самому законопроекті?
Відповідь дуже проста. Не лише партія “Батьківщина” не підтримала. Можна назвати лише тих, хто підтримав. Це партія “Слуга Народу”, і то не вся, оскільки майже 30 чоловік проігнорували це голосування. І те, що ці питання проходили буквально в один-два-три голоси, є свідченням того, наскільки вони не продумані та не підготовлені. Саме через це ми не підтримали і вважаємо, що запропонована форма абсолютно зруйнує навіть ті залишки доброго, що було зроблено за останній час в аграрному секторі
На Вашу думку, хто основні лобісти відкриття ринку землі саме в редакції закону, який був прийнятий у першому читанні, й кому вигідно придбавати 200-210 тисяч гектарів?
Кому вигідно може бути викуп 210 – 213 тисяч гектарів землі? На мій погляд, лише великим фінансовим спекулянтам, які будуть заходити на цей ринок, скуповувати фактично цю землю не в конкурентному середовищі. Зрозуміло, що ні фермери, ні навіть великі агрохолдинги не зможуть віднайти сотні мільйонів доларів на викуп землі. Й саме тому я вважаю, що це схема, коли спершу фінансові спекулянти викуповують цю землю. При чому викуповують її дешевше, а потім перепродають, якщо не за світовими цінами, бо такого поняття як світові ціни навіть не існує, але за значно вищими цінами перепродають цю землю вже тим, хто її буде обробляти. Тобто, на мій погляд, це схема страшна і була застосована в країнах, які абсолютно зупинилися в аграрному розвитку, як Індонезія або Мадагаскар. І я думаю, що це не той шлях, який ми повинні обирати.
Чи є запобіжні заходи у підтриманому в першому читанні законопроекті?
Ви знаєте, їх не буде і надалі, тому що всі обіцянки про те, що будуть якісь референдуми щодо іноземців не діють, оскільки паралельно прийнято три закони. І більше того, в Земельному Кодексі саме знімалися ті статті, які й обмежували право іноземців купувати українську землю. Тому, на мій погляд, очевидно, що це робиться виключно під таку брудну схему.
Мало хто говорить, але в другому законі про землю дозволяється перепрофілювати землі спеціального призначення, тобто заповідники, лісові господарства. Чи може так статися, що для українського народу взагалі нічого не залишиться?
За нашими оцінками, другий законопроект ще страшніше, ніж перший. Бо цей законопроект по суті дає змогу дійсно унікальні українські землі, які належать до земель спеціального фонду (заповідники, лісові господарства тощо) перепрофілювати без згоди держави і викуповувати. Таким чином, фактично руйнується сама система земельних відносин в Україні.
Яка Ваша думка стосовно норми, якою дозволяється знімати верхній шар землі?
Вони дійсно зняли статтю, в якій була пряма заборона на це. Навіщо це зроблено – не зрозуміло. Бо якщо мається на увазі можливість вивозу чернозему, то це взагалі кримінальна відповідальність. І те, що вони пішли на зняття статті, яка це обмежувала в Земельному Кодексі, свідчить що депутати більшості втратили і глузд, і совість.
Тобто тепер можна буде знімати верхній шар землі?
Ця заборона знята. Так, можна буде знімати, як це було проголосовано.
Нині ще діє мораторій на землю. Фермери мають право на земельні наділи. У разі прийняття ринку землі, який може бути вихід для українського фермерства, малого та середнього бізнесу?
Ухвалення низки законів, які запропонувала партія “Батьківщина”. І передусім той, хто бажає продати свій земельний наділ сільгосппризначення, в тому числі, наприклад, 3-5 гектарів, які були йому раніше виділені, має це робити через державні муніципальні банки. Цей законопроект нами вже підготовлений, і у людей має бути це право. А далі вже муніципалітет або держава здає в оренду. Друге питання стосується безпосередньо конкурсних засад при здаванні земельного наділу в оренду. Це якраз зніме питання тіньового ринку. Сьогодні називають різні цифри. Від 10% до майже 20% земель перебувають у тіньовому обігу. Як тільки це все стане у відкритому доступі й оренда буде на конкурсних засадах, відразу зніметься питання тіньового сектору. Батьківщина вже запропонувала це. А щодо дрібного малого фермерства, також є наш законопроект, який пропонує викуповувати невеликі земельні ділянки, але саме тими, хто їх обробляє для ведення садівництва, городництва, тепличних господарств. Будь-ласка, викуповуйте. І це земельні ділянки розміром спочатку до 5 га, а потім до 20 га.
А яка можливість того, що землі можуть купити особи з подвійним громадянством, наприклад російським?
В діючому законі ніяких обмежень немає. Більше того, вони навіть зняли статтю, де є заборона іноземцям на купівлю. Інших заборон немає. Тому, наприклад, я намагався доповнити одне з останніх перехідних положень, навіть у цьому недолугому законі, положенням, щоб це законодавство не поширювалося на анексований Крим і окуповану територію Донбасу. Це абсурд, і фактично з нашим законодавством почнуть оформляти землі на непідконтрольній, прикордонних територіях і багато інших земель.
Стало відомо, що до другого читання Зе-команда готує деякі поправки, де зменшують максимальний обсяг придбання землі в одні руки з 210 тис га до 50 тис га і заборону іноземцям. Як Ви вважаєте, наскільки це реально?
Якщо залишаються юридичні особи, то забудьте про те, що можна щось комусь заборонити. Через юридичні особи можна приховати і заховати все, що незаконно. Оскільки норма “юридичні особи” залишається, то забудьте про обмеження для іноземців, громадян з подвійним громадянством, іноземних компаній і всього іншого. Тому, я вважаю, що цим вводять суспільство в оману з однією метою: у черговий раз протягнути голосування по цьому закону.
Яка вірогідність того, що ціна на землю на електронних аукціонах буде вища і чи буде можливість в українських товаровиробників брати участь у цих аукціонах і вигравати?
Нібито хороша норма, бо той, хто нині орендує землю, має пріоритетне право на викуп. Але з ким він буде змагатись? З тим самим міжнародним фінансовим спекулянтом, який може запропонувати за цю землю набагато вищу ціну. Так, вам нададуть пріоритетне право, якщо у змаганні ви будете рівноправними. Але чи зможе фермер, середній і малий бізнес змагатися? Тому я вважаю, що якраз для цього ця норма і записана. З одного боку, нібито у тебе пріоритет, але тільки в тому разі, якщо ти дав таку саму ціну, як і фінансовий спекулянт. Це шлях в нікуди. І тому зрозуміло, що пріоритет буде явно не для фермера і не для того, хто обробляє землю.
І якщо все-таки протиснуть цей закон, які подальші дії і що робити?
Я все-таки сподіваюсь на здоровий глузд і наше звернення до Конституційного суду. Конституційний суд прийняв до впровадження цю справу, і її розгляд відбувається у прискореному режимі. Я думаю, що висновок Конституційного суду буде очевидний, що земля є надбанням всього українського народу. Про це свідчать і відповідні статті в Конституції. Тому змінити законодавство в обхід Конституції, я сподіваюсь, не вдасться.
А якщо все ж таки вдасться?
А якщо вдасться, то, на мій погляд, те, що готують аграрії, громадські організації, які представляють аграрний сектор, мало цій владі не покажеться.
Але президент все ж таки намагається протиснути цей закон.
Є якісь зобов’язання. Я думаю, що просто так цього б ніколи не було. І на тлі 5%-го падіння промислового виробництва якщо ще додасться падіння в аграрному секторі, а це прогнозують навіть ті, хто виступають за цю реформу, то у найближчі роки у нас буде спад. І ви можете собі уявити, що це буде для загального розвитку країни. Промислове падіння – спад, аграрне виробництво – спад. І далі що? Куди ми ведемо країну?
Яка Ваша думка стосовно нового Майдану, спричиненого поїздкою президента Володимира Зеленського до Парижа?
Ми не є ініціаторами, але ми просто підтримали те, що роблять громадські організації. Це організовують громадські організації. Ми вирішили отримати від фракції парламенту чіткий сигнал про те, що не можна переступати “червоні лінії” в рамках цих переговорів. Саме тому ми наполягаємо на тому, щоб було дотримання цих “червоних ліній”, які ми оголосили, а саме тільки контроль над кордоном, тільки контроль над всією територією, тільки виведення окупаційних військ. Це є безпекові принципи, після яких можна переходити до політичних питань, питань відродження цих регіонів. Без цього ми не можемо рухатись нікуди. І саме для цього ця заява і була зроблена. Щоб чітко і громадськість розуміла, які політичні сили стоять саме на цих питаннях.
А щодо пенсій в ОРДЛО? Чи планують їх виплачувати? І наскільки важливі гарантії ОБСЄ у цій ситуації?
Це питання наступного етапу. Оскільки всі розуміють, що які можуть бути пенсії в ОРДЛО, якщо ми не контролюємо цю територію. А які гарантії у ОБСЄ? Чи буде ОБСЄ наймати інкасаторські автомобілі або створювати відділення банків? Всі розуміють, що це все відбувається через відповідні фінансові установи, з відповідною системою безпеки, системою супроводження, інкасаторськими машинами, які доставлятимуть ці кошти. Тому я переконаний, що спершу треба вирішити питання безпеки для цих пенсіонерів, а потім вони можуть отримати свою пенсію. Інакше, які гарантії, що мільярди, що будуть виділені на виплати пенсій не будуть просто пограбовані бандформуваннями, російськими найманцями і окупаційними військами.