До зими залишилося не так багато часу, а запасів антрациту на складах електростанцій майже немає. Блокада Донбасу триває, до неї можуть додати й блокаду постачання вугілля з Росії. Влада заявляє про закупівлі вугілля по всій земній кулі, але цей задум поки що видається сумнівним.
Коли війна на Донбасі ще тільки розпалювалася, навесні-влітку 2014 р., ішли розмови про те, що Донбас, мовляв, є дотаційним, технологічно відсталим і Україні не потрібним. Тих, хто цілком обґрунтовано зазначав, що без індустрії та гірничодобувної промисловості, насамперед без вугілля, прожити буде вкрай важко, їхня відсутність призведе до нових кричущих проблем, а різні регіони країни пов’язані тісними економічними зв’язками, відразу записували до «ватників» та «агентів Путіна».
У будь-якому разі нинішня критична ситуація з вугіллям антрацитової групи була передбачуваною. Однак за три роки нічого не було зроблено для переведення теплових станцій, що працюють на антрациті, на вугілля газової групи, якого на контрольованій території вдосталь, тоді як майже весь видобуток антрациту залишився на території неконтрольованій.
Проблему якось вирішували шляхом закупівлі антрациту в агресора, тобто в Росії, а також через напівлегальне постачання вугілля з шахт Ріната Ахметова на неконтрольованих територіях, які поки що працюють.
Проте з початком блокади поставок з неконтрольованих територій постачання вугілля звідти припинилося. І зараз постало питання про блокаду постачання та постачання вугілля з Росії. У всякому разі деякі активісти оголосили про такі наміри, а міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик у березні заявляв, що відомство готує проект розпорядження про заборону постачання в Україну російського вугілля. В уряді Гройсмана кажуть, що Україна домовляється про постачання вугілля із США, Австралією та ПАР, однак перспективи є туманними.
Результати не забарилися. У квітні 2017 р. зупинено п’ять теплових станцій, що працюють на антрациті, – Трипільська, Придніпровська, Зміївська, Криворізька та Слов’янська ТЕС. Луганська ТЕС у селищі Щастя працювала відокремлено від енергосистеми країни. І якщо влітку ситуація поки що залишається стабільною, то взимку проблема нестачі енергії може вкрай загостритися.
Скуповуємо антрацит по всьому світу
На рік країна споживає близько 30 млн тонн вугілля, але антрациту 2016 року спожито 9 млн тонн. З 14 теплових електростанцій (ТЕС) сім працюють на антрациті. Також на антрациті працюють деякі міські ТЕЦ.
Міністр енергетики заявляв про потребу закупити на зовнішніх ринках до 8 млн тонн антрациту. Та якщо в державних шахт вугілля закуповують по 1370 грн, тобто приблизно $50 за тонну, то закордонне вугілля коштує $100-120. Отже, перехід на імпортне вугілля загрожує різким зростанням тарифів на електроенергію, хоча закупівельна ціна енергії ТЕС в енергоринок і без того вже перевищила 2 грн/КВт-год.
Крім Росії, у 2016 р. вугілля закуповували в Південноафриканській республіці, США та інших країнах. Зокрема, у США закуплено вугілля на загальну суму близько $200 млн. Щоправда, купували не тільки енергетичне вугілля, але його ціна становила в середньому $120 за тонну. Вугілля з ПАР коштувало значно дешевше – приблизно $60.
Однак ні американське, ні південноафриканське вугілля не може становити конкуренцію російському вугіллю через дорожнечу та складність доставки в Україну. До того ж є проблеми із закупівлею великих обсягів до 8 млн тонн через банальну відсутність таких обсягів.
У ПАР видобувають близько 3 млн тонн антрациту, що придатний для наших станцій. До того ж не факт, що весь цей обсяг вдасться купити, адже він може бути законтрактованим. У будь-якому разі, значні обсяги доведеться купувати в інших країнах. Крім США, це може бути Австралія, але вугілля тут дороге, так само як доставка звідти. Можливим є ще варіант В’єтнаму, який теж розташований не близько.
Останніми днями, після візиту президента Петра Порошенка до США, активізувалися розмови про закупівлі американського вугілля. Ігор Насалик заявив, що надіслав до Державного департаменту США лист з проханням про допомогу з антрацитовою групою вугілля обсягом приблизно 2,5-3 млн тонн, що становить близько 30% потреби України в антрациті.
І є в цьому щось «нашенське». Річ у тім, що видобуток вугілля в Штатах здійснюють приватні корпорації, а обмежень на вивезення вугілля з Америки, наскільки відомо, немає, на відміну, наприклад, від нафти та газу, вивезення яких свого часу обмежували. Це до того, що держава, тим більше Державний департамент США, який є аналогом міністерства закордонних справ, вугіллям не займається.
До того ж з американським вугіллям передбачаються значні проблеми. Повторимо, зараз Україна отримує імпортне вугілля по $110-120 за тонну, і це вже дуже дорого. За деякими оцінками, вартість американського вугілля в Україні може досягти $150.
Крім фінансових проблем, є ще технічні. Це відповідність якості вугілля українським теплоелектростанціям, адже їх будували під вугілля, що має відповідний рівень сірки, вологості, калорійності. Наразі в широкому доступі немає даних про те, наскільки американське вугілля буде придатним для наших ТЕС.
Нарешті, є проблеми організації постачання та наявності необхідних обсягів. Постачати вугілля зі штату Пенсільванія не так просто, бо потрібно пройти певні юридичні процедури, оскільки внутрішній споживач там має деякі привілеї. До того ж потрібна організація постачання на довгостроковій основі, бо американським компаніям буде невигідно здійснювати разові постачання на невеликі суми.
Тому не виключено, що вугілля з Аппалачів в Україні не побачать. Найімовірніше, це буде вугілля з перехідних запасів компаній-трейдерів. Цілком можливо, це буде продукція з ПАР, бо вона значно дешевша.
Загалом поки що результати в налагодженні імпорту вугілля в Україну є дуже скромними, хоча надворі вже липень.
Основним постачальником антрациту залишається Росія. Минулого місяця тільки через залізничну станцію на російсько-українському кордоні в Конотопі пройшла тисяча вагонів з вугіллям, а до кінця року Україна збирається купити вугілля в Росії на $600 млн. Звичайно, якщо постачання з Росії не буде заблоковано.
Як повідомили в Міненерго, з початку 2017 р. Україна імпортувала кам’яного вугілля й антрациту з Росії на $247,2 млн, із США – на $65,4 млн, з Казахстану – на $20,5 млн, з інших країн – на $24,5 млн.
Даєш справжню енергетичну незалежність
Перебуваючи з візитом в Америці, Порошенко заявив в інтерв’ю Fox News: «Ми говорили про ефективне економічне співробітництво між Україною та США, про те, щоб вугілля з Пенсильванії опинилося на українських ТЕЦ, а зріджений природний газ із Луїзіани – в українській газотранспортній системі».
Зрозуміло, так Порошенко намагався сподобатися американським енергетичним магнатам, які стали основною підтримкою адміністрації Трампа, запрошуючи їх зайти на український ринок вугілля та газу.
Україні справді потрібна незалежність, зокрема в енергетиці, однак справжня незалежність. Замість вугілля по $50 з українських шахт та газу по $80 з наших свердловин нам пропонують американське вугілля по $150 та американський скраплений газ по $260-280.
Енергетична незалежність – це власний видобуток у потрібних обсягах газу та вугілля, а також остаточний перехід з антрациту на газову групу на 7 із 14 теплових станцій.
Але хтось хоче нагріти руки на імпорті енергоносіїв, замість того, щоб модернізувати енергоблоки, будувати нові шахти, розвивати вітчизняний видобуток газу, розвиваючи своє виробництво та створюючи нові робочі місця.