Директор підрозділу німецького хімічного концерну BASF зі збагачення харчових продуктів, професор німецького університету Мангейма Андреас Блютнер розповів «i» про технологію збагачення продукції харчової промисловості для зниження рівня захворювань населення, а також економічні вигоди, що отримують виробники від її використання.
Що таке фортифікація продуктів?
Під фортифікацією (або збагаченням) харчових продуктів ми розуміємо підвищення вмісту будь-якого необхідного мікроелемента в продукті з метою поліпшення його харчової цінності та надання позитивного впливу на здоров’я населення.
З моменту запуску у 2003 р. ініціатива нашого концерну з фортифікації ґрунтувалася на принципі створення «загальної цінності». У нашому розумінні така програма потребує спільної роботи приватного сектора, уряду та громадських організацій, що дасть змогу об’єднати комерційний і соціальний вплив, щоб принести користь суспільству.
Якісно розроблені та регламентовані програми фортифікації здатні покрити основні харчові потреби мільйонів людей. Крім того, вітамінізація харчових продуктів є дуже ефективною з економічного погляду. Наприклад, збагачення рослинної олії вітамінами A та D3 підвищує витрати лише на 0,3%.
Сьогодні харчові вподобання населення швидко змінюються. З огляду на високий ритм життя, дедалі більше людей використовують продукти швидкого приготування, що може негативно позначитися на їхньому здоров’ї. А програма з фортифікації харчових продуктів сприяє популяризації принципів збалансованого та здорового харчування.
У яких країнах фортифікація харчових продуктів впроваджується найуспішніше?
У багатьох країнах є програми йодування солі, збагачення борошна або харчових олій. У Данії до фортифікації харчових продуктів звернулися ще в 1920-х. Сьогодні вимогу зі збагачення борошна та молока в США закріплено на законодавчому рівні, а збагачення харчових олій є обов’язковим у деяких країнах Азії, таких як Індонезія чи В’єтнам.
Як би ви оцінили якість харчування населення України?
Як і в багатьох інших країнах з ринковою економікою, що розвивається, раціон населення українців змінюється разом з їхнім способом життя. Люди витрачають дедалі менше часу на приготування традиційно «правильних» страв і продуктів, наприклад, таких як печінка, що дуже багата на незамінні мікроелементи, зокрема вітаміни A та D3.
Крім того, тривалості перебування більшості українців на сонці, і не тільки в зимовий період, навряд чи досить для того, щоб організм синтезував необхідну кількість вітаміну D. До того ж останні дослідження засвідчили, що вітамін D має велике значення для здоров’я кісток, впливає на розумові здібності та роботу імунної системи.
Проблема характерна не тільки для вашої країни. У Німеччині, як і в деяких інших країнах північної Європи, до 80% населення потерпає від браку вітаміну D впродовж усього року. Саме тому концерн BASF запустив програму харчування для співробітників у Людвігсхафені, орієнтовану на задоволення потреб у вітаміні D.
Через те що збагачення харчових продуктів не є обов’язковим в Україні, у нас немає встановлених стандартів, яких мають дотримуватися гравці ринку…
Тут я готовий поділитися нашим міжнародним досвідом. Ефективні в довгостроковій перспективі програми фортифікації харчових продуктів потребують багатогалузевої координації, упровадження різних освітніх програм, спрямованих на зміну культури харчування населення, й активної участі в цьому процесі різних груп зацікавлених осіб.
Як правило, така робота можлива в межах створюваного в певній країні національного альянсу з фортифікації харчових продуктів. На підставі результатів роботи такого альянсу уряд ухвалює обґрунтовані рішення для встановлення відповідних стандартів, що оптимально сприяють досягненню мети щодо підтримання та поліпшення здоров’я і якості харчування нації. Технічні норми та стандарти гарантують належні рівні збагачення та дають змогу відстежувати якість вітамінізованої продукції, зокрема й імпортної.
Досвід засвідчив, що лише стандартизовані програми фортифікації харчових продуктів дають змогу покрити всі групи населення, незалежно від рівня доходу. Стандартизація допомагає створити рівне «ігрове поле» для представників галузі та підтримує програму без потреби бюджетного фінансування.
Чи здатна фортифікація вирішити проблеми у сфері української охорони здоров’я?
Фортифікація – це профілактичний захід з охорони здоров’я, що знижує рівень захворюваності та, як наслідок, витрати на сферу охорони здоров’я. Як відомо, витрати на профілактику захворювань набагато нижчі, ніж витрати на їхнє лікування.
Водночас, як правило, громадський і приватний сектор частіше спрямовують основні зусилля та грошові ресурси на посилення інфраструктури системи охорони здоров’я. Однак вона більше орієнтована на лікування або на розробку та забезпечення населення лікарськими препаратами.
Програма з фортифікації продуктів сприятиме поліпшенню харчування, підтриманню здорового способу життя багатьох жителів України та зниженню ризику виникнення різних захворювань, а отже, і зменшенню витрат системи охорони здоров’я. Тому збагачення продуктів харчування є опорою для системи охорони здоров’я, адже воно сприяє якісній профілактиці захворювань і зниженню витрат, що є дуже важливим у країнах з населенням, що старіє.
Яким є потенціал для внутрішнього ринку?
Для українських виробників збагачення харчових продуктів нині дає змогу вирізнитися серед конкурентів на ринку. Вони можуть пропонувати кориснішу для здоров’я продукцію, що має підвищену поживну цінність для українських споживачів незалежно від рівня їхнього доходу.
Уряди, як правило, охоче залучають до партнерства корпорації, що є лідерами на внутрішньому ринку, що працюють над ефективним вирішенням питань громадської охорони здоров’я в межах співпраці між громадським та приватним сектором.
Зі стратегічного погляду збагачення харчових продуктів також дає змогу вирізнитися серед міжнародних конкурентів, як на внутрішньому, так і на світовому ринку. Збагачення борошна та рослинних олій дедалі частіше стає законодавчо встановленою нормою. Крім того, його потребу диктують переваги споживачів у більшості країн, що розвиваються, а також на нових зовнішніх ринках збуту українського борошна та харчових олій.
Отже, фортифікація харчових продуктів, призначених для споживачів на внутрішньому ринку, допоможе виробникам опанувати технології, необхідні для відповідності міжнародним стандартам, і водночас заробити репутацію соціально відповідальної організації, що піклується про збереження здоров’я нації.
Як ви оцінюєте перспективи України посісти належне місце на міжнародних ринках, упроваджуючи технології фортифікації своєї продукції?
З огляду на чудові позиції, що посідають українське борошно та харчові олії на міжнародному ринку, подальші інвестиції в агропродовольчий сектор у довгостроковій перспективі є досить багатообіцяльними. Факт безперервного зростання світового населення, з одного боку, покладає на Україну певні зобов’язання та відповідальність, а з іншого боку, створює чудові можливості для розвитку бізнесу.
На початку березня цього року урядові та міжнародні організації, представники бізнесу, зокрема, концерн BASF і компанія Kernel, Європейська Бізнес Асоціація та інші партнери ініціювали робочу групу з питань фортифікації продуктів харчування з метою створення ефективної платформи та подальшого розвитку цієї програми в Україні.
Зі свого боку, ми готові надати технічну та консультаційну підтримку українським виробникам у галузі фортифікації продуктів харчування, щоб допомогти їм здобути вигідніше становище на внутрішньому ринку й освоїти нові зовнішні економічні можливості.
Чи здатна фортифікація продуктів харчування нагодувати всіх на планеті, зважаючи на постійне зростання світового населення?
Попит на поживні, безпечні та доступні продукти харчування стрімко зростатиме впродовж наступних десятиліть, переважно через збільшення народонаселення в країнах з економікою, що розвивається. Щороку світове населення збільшується на 80 млн людей: сьогодні нас понад 7,5 млрд, а до 2050 р. ця цифра збільшиться до 9 млрд.
Це потребуватиме від нас не лише збільшення обсягів виробництва продовольчих продуктів, а й підвищення їхньої поживної цінності. Збагачення основних продовольчих продуктів – важливе, хоч і не єдине рішення для забезпечення необхідними поживними речовинами світового населення, що зростає.
Правильно розроблені програми збагачення можуть перетворити борошно на джерело необхідних мінералів, харчові олії – на джерело вітамінів, а сіль – на джерело йоду для тих груп населення, які, в іншому разі, відчували б їхній брак. ООН, уряди та некомерційні фонди збільшують інвестиції у фортифікацію, що дає змогу отримати один із найкращих коефіцієнтів рентабельності з усіх можливих інвестицій у розвиток людини.
Забезпечення людей достатньою кількістю поживних елементів у відповідний момент допоможе здійснити цілісну реформу наших продовольчих систем, зокрема, скоротити обсяги харчових відходів та підвищити стандарти безпеки харчових продуктів.