За шість місяців, що минули з моменту вторгнення Росії в Україну тисячі людей було вбито, мільйони залишилися без даху над головою, а у світі виникла найсильніша напруженість між Сходом і Заходом з часів холодної війни.
Це також призвело до серйозних потрясінь на світових фінансових ринках, про що свідчать наведені нижче графіки. Як інформують Економічні новини, про це пише Reuters.
НЕБЕЗПЕКИ РЕЦЕСІЇ
Рецесія в Європі тепер здається майже неминучою, оскільки ціни на газ, критично важливий для домогосподарств та промисловості, лише з червня зросли більш ніж утричі через побоювання, що Росія припинить його постачання, що може призвести до необхідності обмежувати енергоспоживання в деяких країнах.
Однак Європейський центральний банк, Банк Англії та інші центральні банки сповнені рішучості придушити інфляцію, спричинену зростанням цін на енергоносії, навіть якщо підвищення відсоткових ставок ще більше вдарить по домогосподарствам та компаніям, що борються зі зростаючими витратами.
ПРОБЛЕМИ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Сільськогосподарські ринки вагалися після вторгнення, але відтоді виявилися напрочуд гнучкими. Пшениця та кукурудза – ключові експортні товари України та Росії – після початкового зльоту цін різко впали, а головне джерело доходу Москви – нафта – зараз коштує менше, ніж на початку вторгнення.
ІНФЛЯЦІЙНЕ СЕРЦЕБИТТЯ
Різке зростання цін на енергоносії та продовольство у поєднанні з напруженістю ланцюжка поставок після пандемії призвели до того, що темпи інфляції в усьому світі досягли рівня, який останній раз спостерігався у 1970-х роках. Це спричинило масштабні наслідки для ринків облігацій, особливо там, де вартість позик різко зросла, а побоювання з приводу дефолту посилилися.
ЄВРО ПОДЕШЕВШАВ
Цього року курс євро впав більш ніж на 12%, що більше ніж за будь-який порівняний період за роки, що минули з моменту його запровадження у 1999 році. Це відображає думку, що подальше скорочення постачання російського газу особливо сильно вдарить по основним країнам єврозони, які залежать від нього, таким як Німеччина та Італія.
ДЕФІЦИТ ГАЗУ
Потоки російського газу основними трубопроводами до Європи скоротилися приблизно на 75% з початку року, що викликало звинувачення з боку провідних європейських політиків у тому, що Москва використовує свої природні ресурси в якості зброї.
Росія заперечує навмисність цих скорочень, але сам факт, що вони відбуваються, а також те, що до вторгнення ЄС залежав від Росії на 40% у постачанні газу, призвели до зростання ціни на газ до 270 євро/МВтч із менш ніж 50 євро/МВтч у цей час минулого року.
НЕВДАХИ
Залежність Німеччини та Італії від Росії зробила їхні фондові ринки одними з найгірших у світі. Близькі до бойових дій країни, включаючи Польщу та Угорщину, також побачили, як їхні акції та валюти впали. Облігації країн із високими рахунками за імпорт газу та пшениці теж постраждали.
ХІМІЯ ТА АВТОЗАПЧАСТИНИ
Акції хімічних компаній зазнали найсильнішого падіння після вторгнення, оскільки природний газ відіграє ключову роль у їхньому виробничому процесі. Виробники автозапчастин також сильно постраждали, частково тому, що Росія була великим ринком для таких компаній, як VW та Mercedes, а також через те, що Україна та Росія також були постачальниками.
“Європейські хімічні компанії переживають не найкращі часи”, – сказав аналітик Mirabaud Вільям Мілехем. “Мали місце зупинки виробництва, а дискусії про потенційне раціонування газу останнім часом сильно вдарили по цінам на їх акції”.
ВОЛАТИЛЬНІ ЧАСИ
Індикатори волатильності на ринках – від акцій та облігацій до нафти та курсу євро до долара – злетіли після вторгнення 24 лютого, а потім помчали вниз. Але цього місяця вони знову підскочили, оскільки побоювання щодо енергоносіїв та рецесії знову посилилися.
ПАДІННЯ РЕЙТИНГІВ
З кінця лютого війна згадувалася як фактор майже у 250 випадках зниження кредитних рейтингів S&P Global або погіршення прогнозу. На частку російських позичальників припало більш ніж половина з них, але зростання цін на енергоносії та вартості запозичень означає, що наслідки поширюватимуться дедалі ширше.
Україна не змогла погасити зобов’язання щодо боргових зобов’язань, оскільки війна зруйнувала її економіку та фінанси. Але країна спромоглася реструктуризувати свої зовнішні боргові зобов’язання.
На цьому фоні санкції призвели Росію до першого за останні десятиліття дефолту суверенного боргу, а корпоративні борги країни залишилися непогашеними на суму понад 25 мільярдів доларів.
КОРПОРАТИВНИЙ ВИХІД
Великі бренди від Nike та Coca-Cola до IKEA та Apple входять до числа понад 1000 світових компаній, які пішли з Росії або оприлюднили плани зі скорочення своєї діяльності в країні, згідно зі списком, складеним дослідниками з Єльського університету.
Їхні активи обчислюються мільярдами доларів. Але інші компанії або залишилися, або зберегли в Росії, за їхніми словами, важливі або непродані частини свого бізнесу.
“Ми ніколи не бачили нічого подібного в історії економіки”, – сказав Джеффрі Зонненфельд, старший помічник декана з вивчення лідерства в Єльському університеті, який керував проектом.