Попри вже проведене зниження ставок портових зборів на 20%, для підвищення конкурентоспроможності українського експорту та розвитку економіки загалом їх потрібно знизити ще на 54%.
Представники українських промислових підприємств та союзи й асоціації, що їх об’єднуть, мають намір звернутися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з проханням про сприяння подальшому зниженню ставок портових зборів на 54%. Про це йшлося під час круглого столу «Зниження портових зборів як необхідна умова підвищення конкурентоспроможності українського експорту та розвитку економіки».
Портові збори в Україні значно вищі, ніж в інших портах регіону та в конкуруючих експортних портах світу. Хоча раніше Кабмін ухвалив рішення про зниження ставок на 20%, їхня конкурентоспроможність все одно залишається низькою, адже на момент ухвалення зазначеного розпорядження цей показник у декілька разів перевищував прийняті в інших міжнародних інфраструктурних об’єктах.
Надмірно високі портові збори практично позбавляють українських експортерів та вітчизняних виробників додаткових доходів і створюють додаткове навантаження на споживачів через вищі споживчі ціни.
Зокрема, вартість руху зерна від сільськогосподарських підприємств до портів в Україні приблизно на 40% вища, ніж у Франції та Німеччині, і на 30%, ніж у США. Як наслідок, сільгоспвиробники в Україні отримують меншу частку цін світового ринку та недоотримують дохід. Зернотрейдери, наприклад, витрачають набагато більше в портах порівняно з конкурентами з ЄС та США – майже втричі. До того ж загалом вітчизняні порти України отримують дохід від 14 до 20 зборів, тоді як середній показник у світі – 10, а в Європі – максимум 5.
З іншого боку, портові збори є важливим джерелом надходжень для держбюджету України, оскільки разом з податком на прибуток, 75% чистого прибутку, що отримує Адміністрація морських портів України (АМПУ) з портових зборів, зазвичай перераховувалося до держбюджету у формі дивідендів.
З 1 січня цього року ставки портових зборів – корабельного, канального, маякового, санітарного, якірного, причального й адміністративного – знизили на 20%. За словами міністра інфраструктури Володимира Омеляна, таке рішення сприятиме підвищенню конкуренції українських портів у Чорноморському басейні.
«Ми розраховуємо на комплексний ефект від упровадження такого рішення: здешевлення логістики, збільшення обсягів перевалки вантажів українськими портами, підвищення конкурентоспроможності та, як наслідок, повноцінне включення України до міжнародних транспортних коридорів, розвиток нового Шовкового шляху», – зазначив Омелян. Він також додав, що ставки портових зборів знижуватимуться й далі.
Проте, попри вже проведене зниження ставок портових зборів, ще залишається значний простір для подальшого зниження. «Я не думаю, що дисконт у 20% – це досить, щоб привести портові збори у відповідність до міжнародних норм. Можу сказати, що ми й далі спілкуватимемося з Міністерством інфраструктури України, щоб продовжувати зменшення портових зборів. Якщо знизять портові збори ще наполовину, то було б добре», – повідомив президент Української зернової асоціації (УЗА) Микола Горбачов.
«Портові збори – це питання інфраструктурної та інвестиційної політики загалом, адже низьку конкурентоспроможність у Чорноморсько-Азовському басейні не можна вирішити тільки одним-двома кроками в цьому напрямку. Також це стосується прозорості використання коштів із прибутку, що мають іти на модернізацію портів, як це робиться в усьому світі», – зазначив президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
Він нагадав, за оцінкою Світового економічного форуму, якість портової інфраструктури України помітно поступається в міжнародних рейтингах позиціям основних конкурентів у Чорноморсько-Азовському басейні. Згідно з індексом ефективності логістики, що формує Світовий банк, Україна 2016 року посіла вісімдесяте місце з 160 країн (у 2014 р. – 61-ше). Найгіршими критеріями, за якими формується індекс ефективності логістики в Україні, визначено низьку ефективність митного та прикордонного контролю, незадовільну транспортну інфраструктуру та якість логістичних послуг, складність процесу організації транспортування товарів за конкурентоспроможною ціною.
Так, згідно з розрахунками експертів Міжнародної фінансової корпорації (МФК), зниження портових зборів на 60% може привести до збільшення доходу від експорту на $ 93 млн на рік, і, з огляду на інтеграцію цих коштів в економіку, сума може становити навіть $166 млн щорічно. Наразі витрати українських експортерів у портах вищі, ніж в інших країнах світу, на $20 за тонну.
У цьому контексті вітчизняні промисловці пропонують уряду знизити ставки на 54%. «Таке зниження потрібно виробникам усіх галузей і могло б згенерувати для економіки України додатково $825 млн, або майже 1 п.п. додаткового зростання ВВП, – ідеться в тексті звернення до прем’єра Володимира Гройсмана. – За подальшого реформування системи ставок портових зборів потрібно формувати державну політику, метою якої буде мінімізація вартості торгівлі з Україною, а не отримання прибутку адміністрацією порту».
Учасники круглого столу також вважають за доцільне затвердити рішенням уряду Стратегію розвитку морських портів до 2038 р., межі територій, акваторій морпортів, порядок компенсацій інвестицій, внесених суб’єктами господарювання в стратегічні об’єкти портової інфраструктури.
Зі свого боку, представник Мінінфраструктури Наталія Ярмоленко зауважила, що відомство врахувало більшість пропозицій Світового банку у своїй методиці розрахунків. Однак вона за значенням поступається нормам чинного закону «Про морські порти України», тому зараз міністерство готує законодавчі пропозиції в цій частині.
Нагадаємо, міністерство розробило проект наказу «Про затвердження Методики розрахунку ставок портових зборів». Згідно з документом, формування ставок портових зборів відбуватиметься на основі двох складових – базової ставки та інвестиційної складової. Проект Методики розрахунку базової ставки передбачає перехід до нової бази стягнення портових зборів – грос-тоннаж (GT) та встановлення ставки корабельного збору за використання всіх частин акваторії (включно з якірними стоянками, підхідним каналом). Водночас скасовують окремі якірний і канальний збори за рух підхідними каналами морських портів та терміналів.
Ставки корабельного збору пропонують встановити для кожного морського порту та диференціювати відповідно до спеціалізації суден за такими видами: балкер, танкер; контейнеровоз; ро-ро; пасажирські та поромні судна; інші вантажні судна. Канальний збір пропонують стягувати виключно за рух каналами державного та міжнародного значення. Для причального та санітарного портових зборів будуть установлені ставки єдиного рівня для кожного морського порту за добу судна в межах акваторії.
Тим часом АМПУ в 2018 р. планує отримати чистий прибуток у розмірі 3,3 млрд грн, дохід – 8,3 млрд грн, сплатити до держбюджету податки та збори 4,5 млрд грн. «Ми плануємо незначний приріст вантажопотоку, однак є рішення Кабміну про зниження портових зборів на 20% і, відповідно, зниження відрахувань дивідендів із 75% до 50%, що вплине на показники фінансового плану. Щодо капітальних інвестицій, які плануються в сумі близько 4,3 млрд грн, ми отримаємо трохи додаткового ресурсу, який і спрямуємо на їхню реалізацію», – сказав голова АМПУ Райвіс Вецкаганс.
За його словами, кошти, що закладено на капінвестиції у 2017 р., проте не використано, спрямують на реалізацію проектів, запланованих цього року. Крім того, Вецкаганс повідомив, що, згідно з даними за 2017 р., дохід АМПУ становив 8,3 млрд грн, прибуток – 3,5 млрд грн, до держбюджету з урахуванням усіх податків і зборів сплачено 4,8 млрд грн.
«Ми освоїли 1,6 млрд грн капітальних інвестицій, що майже втричі більше, ніж у 2016 році. Це менше, ніж планувалося: у генплані в нас було 3,9 млрд грн, та оскільки ми ухвалили його в середині року, то не мали часу на освоєння. Тому ми задоволені рішенням Кабміну, що фінплан на 2018 р. затвердили вже в грудні 2017 р. Я дуже сподіваюся, що зможемо цього року здійснити всі плани та реалізувати проекти», – резюмував голова АМПУ.