Після відносно успішного 2016 р., що виявився останнім в історії «Метінвесту» в його колишньому форматі, торік його знову спіткало падіння виробництва. Тим часом два його вельми привабливих активи - Єнакіївський та Макіївський метзаводи, що перейшли у власність т.зв. ДЛНР, вбудовано в новий контекст. З іншого боку, холдинг отримав новий актив, а світові ціни навіть дали змогу значно наростити прибуток.
У 2017 р. внаслідок бойових дій на Донбасі, блокади транспортного сполучення з т.зв. ДЛНР, а також втрати деяких підприємств, що перебувають на їхній території, компанія «Метінвест» скоротила обсяги випуску більшості видів продукції.
Так, обсяг виплавки сталі метпідприємствами холдингу порівняно з 2016 р. зменшився на 9%, до 7,63 млн т. Водночас завдяки скороченню частки простоїв через невчасне постачання сировини та палива обсяги виробництва на його маріупольських меткомбінатах – «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча – навпаки, зросли. Зокрема, на «Азовсталі» обсяги виплавки чавуну та сталі збільшилися на 600 і 560 тис. т, а на ММК ім. Ілліча – на 346 і 360 тис. т.
Крім того, холдинг також був змушений зменшити обсяги виробництва готової продукції – на 10%, до 5,805 млн т. Однією з головних причин цього стало скорочення обсягу випуску довгого прокату майже вдвічі – на 1,006 млн т, до 912 тис. т, що було зумовлено зменшенням обсягу виробництва цього виду продукції на його болгарському заводі Promet Steel. Це сталося внаслідок втрати «Метінвестом» колишнього постачальника заготовки для перекату – Єнакіївського МЗ, що раніше входив до його складу, – і тривалої відсутності нового.
Втім, опубліковані нещодавно фінансові результати холдингу за 2017 р. засвідчили, що не все так погано. EBITDA зросла на 77% порівняно з 2016 р. – з $1,153 млрд до $2,044 млрд. Насамперед це сталося завдяки цінам. «Збільшення попиту на сталь та ЗРС у світі призвело до зростання цін на продукцію групи. У першому кварталі 2018 р. цей позитивний тренд тривав. Ми очікуємо, що він збережеться в короткостроковій і середньостроковій перспективі», – заявив генеральний директор «Метінвесту» Юрій Риженков.
Крім того, група взяла під крило Дніпровський металургійний комбінат. У березні 2017 р. комбінат, що належав ІСД, зупинився через припинення постачання коксу з Алчевського коксохімічного заводу та дефіцит оборотних коштів. Згодом він перейшов у спільне з «Метінвестом» управління (за борги за руду). Працює це як давальницька схема – ММК постачає руду та кокс, а натомість забирає готову продукцію. По суті, ДМК повністю замінив групі втрачений ЄМЗ. Навіть керувати комбінатом став Олександр Подкоритов, колишній директор ЄМЗ.
Блокада й експропріація
Нагадаємо, до весни 2017 р. до складу групи «Метінвест» входили «Краснодонвугілля»; Авдіївський КХЗ, «Донецьккокс» та Єнакіївський коксохімпром; Північний, Інгулецький і Центральний ГЗК, що виробляють понад 51% загального обсягу української руди; «Азовсталь», ММК ім. Ілліча та «Запоріжсталь», а також Єнакіївський МЗ та його філія – Макіївський МЗ; і, нарешті, Харцизький трубний завод.
20 лютого 2017 р. через блокаду транспортного сполучення з т.зв. ДЛНР цілком припинив виробничу діяльність Єнакіївський МЗ. Кілька днів по тому – 25 лютого – зупинився й Макіївський МЗ. Поряд з цим з тієї ж причини виникли труднощі із забезпеченням коксом в «Азовсталі» та ММК ім. Ілліча. З цієї причини, згідно з даними «Метінвесту», до кінця лютого «Азовсталь» була змушена скоротити обсяги виробництва до 55% проектної потужності за наявності замовлень як мінімум на 80-85%, а ММК ім. Ілліча – до менш ніж 50%.
Невдовзі після цього – 1 березня 2017 р. – влада т.зв. ДЛНР ухвалила рішення про переведення всіх компаній на контрольованій ними території під «зовнішнє управління». Унаслідок цього «Краснодонвугілля», «Донецьккокс», Єнакіївський КХЗ, «Комсомольське рудоуправління», Єнакіївський МЗ, Макіївський МЗ та Харцизький ТЗ стали філіями єдиної керівної компанії (КК) – південноосетинського ЗАТ «Зовнішторгсервіс».
«Це – значна частина активів «Метінвесту». Їхня частка в EBITDA холдингу в 2016 р. становила приблизно 5%. А тому для компанії це більш ніж відчутна втрата. Однак протягом останніх трьох років ці підприємства то зупиняли свою роботу, то відновлювали, то знову призупиняли. Як наслідок, за цей період їхній загальний збиток перевищив $210 млн. Тому за ситуації, що склалася на Донбасі, їхня втрата не матиме негативного впливу на загальний баланс групи», – підсумував Юрій Риженков.
Отже, у 2017 р. зв’язок між підприємствами холдингу так чи інакше зруйновано, а їхню роботу більшою чи меншою мірою дезорганізовано. Це спричинило істотне скорочення обсягів виробництва холдингу загалом.
Інтеграція та кооперація
Отже, два з п’яти метпідприємств, що належали компанії «Метінвест», – Єнакіївський МЗ та Макіївський МЗ стали частиною металургійної галузі т.зв. ДНР. Нагадаємо, що до неї входять 5 металургійних, 4 коксохімічних та декілька металообробних підприємств, які із змінним успіхом намагаються вписати в оновлений виробничий контекст. Протягом січня-вересня 2017 р. частка метпідприємств у загальному обсязі промислового виробництва території зросла до 29%, 30 млрд руб.
Майже всі ці активи є досить сучасними та потенційно прибутковими підприємствами. «На багатьох із них, зокрема, на ЄМЗ та ММЗ здійснювалися повномасштабні довгострокові інвестпрограми. Унаслідок чого вони увійшли до наймодернізованіших підприємств регіону. Так, на ЄМЗ працювали нові доменні печі, за яких у 2014 р. запущено установки вдування пиловугільного палива, встановлено новий кисневий блок, працювали машини безперервного лиття заготовки. Це справді гарний актив з технологічного погляду», – пояснив Риженков.
Тому цілком природно, що в довоєнний час за стабільної роботи частка ЄМЗ в EBITDA “Метінвесту” досягала $100-150 млн. Сировина туди надходила з ГЗК, що належали групі, а основним споживачем його продукції був болгарський Promet Steel, що входить до її складу.
«Цей завод – класичний європейський перекатник – до весни 2017 р. використовував як сировину квадратну заготовку ЄМЗ. Однак згодом він був змушений суттєво скоротити обсяги виробництва – доти, доки наприкінці року не знайшли нового постачальника», – пояснив гендиректор «Метінвесту».
Хай там як, проте вже до кінця квітня минулого року для ЄМЗ організували постачання ЗРС з Російської Федерації (РФ), знайшли нових споживачів його продукції та розпочато процес розпалювання доменної печі №5 для відновлення випуску чавуну та литої заготовки.
Наприкінці листопада 2017 р. знову почав працювати Макіївський МЗ. «Оскільки підприємство спеціалізується на випуску чавунних литих молольних тіл для подрібнення різних руд, цементного клінкеру тощо, його продукцію використовують майже в усіх галузях під час підготовки та перероблення сировини. А тому – у нього досить широке коло потенційних споживачів. Поки що, згідно з планами, підприємство вироблятиме приблизно 1 тис. т готової продукції на місяць (це дуже мало. – Ред.), а згодом, із зростанням кількості замовлень, його виробнича потужність може бути збільшена до 4-5 тис. т щомісячно», – зазначила директор підприємства Вікторія Токмакова.
Дисбаланси та маневри
Як відомо, до початку війни саме завдяки надлишковій сировинній базі «Метінвест» не тільки благополучно переживав періоди несприятливої кон’юнктури зовнішніх ринків сталі, а й купував великі активи під час нинішньої глобальної кризи.
Однак витрати, спричинені бойовими діями, поряд із таким погіршенням ситуації на світовому ринку металопродукції, що спричинило вже й критичне падіння попиту на основні види металургійної сировини, призвели до того, що колишній запас міцності групи виявився вичерпаним.
Переломним роком у розвитку групи став саме 2015-й. Так, якщо 2013 року вона отримала чистий прибуток у розмірі $392 млн, якщо навіть ще 2014 рік їй вдалося закінчити також із чистим прибутком, хоч і майже у 2,5 рази меншого обсягу, – $159 млн, то саме у 2015 р. вона зазнала чистого збитку, що у 2,5 рази перевищує розмір прибутку 2013 р., – $1 млрд.
Тож цілком природно, що, по-перше, холдинг не зміг уникнути реструктуризації своїх боргів, а по-друге – максимального скорочення фінансування власних інвестпрограм. Так, 8 квітня 2015 р. у своєму звіті про фінансові результати виробничої діяльності у 2014 р. «Метінвест» був змушений констатувати, що перебуває в стані дефолту за виплатами «тіла» кредиту з передекспортного фінансування за березень і квітень 2015 р. на загальну суму $113 млн. І в тому-таки 2015 р. обсяг капітальних інвестицій групи урізано порівняно з 2014 р. на 54% – до $285 млн.
Лише в першому півріччі 2016 р. групі вдалося дещо збільшити обсяги виробництва і в сировинному, і в товарному сегменті, допустивши спад лише з окремих позицій. Обсяг випуску чавуну зріс на 11%, до 4,28 млн т, що зумовлено відновленням виробництва на деяких металургійних підприємствах групи після завершення активної фази бойових дій.
Зокрема, виведено з простою ЄМЗ, що тоді ще їй належав, а здійснювані з перебоями постачання сировини на «Азовсталь» та ММК ім. Ілліча стабілізувалися. Відповідно, обсяг виробництва сталі на підприємствах групи збільшився на 8%, до 4,187 млн т.
Поряд з цим також унаслідок деякого пожвавлення на зовнішніх ринках металопродукції та відновлення роботи ЄМЗ, обсяг виробництва готової продукції зріс на 13%, до 3,213 млн т. Зокрема, обсяг виробництва плоского прокату зріс на 63 тис. т завдяки збільшенню обсягу виробництва листа на 253 тис. т на ММК ім. Ілліча, що компенсувало спад на 33 тис. т обсягу виробництва листа на «Азовсталі» та на 157 тис. т рулону на ММК ім. Ілліча. І, нарешті, обсяг виробництва довгого прокату зріс на 315 тис. т, знову-таки, унаслідок відновлення виробництва на ЄМЗ та ММЗ, збільшення обсягів випуску на «Азовсталі» та Promet Steel.
А головне, протягом 2016 р. «Метінвесту» вдалося освоїти виробництво 49 нових видів продукції. «Найбільше новинок – 18 найменувань – припало на сегмент товстолистового прокату, в сегменті рулонної продукції налагоджено випуск 16 нових видів виробів. Крім того, освоєно виробництво 15 нових типорозмірів сортового та фасонного прокату», – повідомляє прес-служба. Як наслідок, у 2016 р. від продажу нових видів продукції холдинг отримав майже $45 млн додаткового прибутку.
Отже, після початку війни на Донбасі 2016 рік став найуспішнішим та останнім таким продуктивним роком для компанії. Уже 2017 року обсяги її виробництва скоротилися. І для того щоб компенсувати втрату частини активів, їй довелося, по-перше, переорієнтувати той обсяг ЗРС, що вивільнився після втрати ЄМЗ та ММЗ, на зовнішні ринки, по-друге, максимально збільшити обсяги випуску продукції на маріупольських меткомбінатах, а по-третє, об’єднувати кінці обірваних усередині групи виробничих ланцюжків із зовнішніми партнерами.
Автор: Олена Герасимова