Купівля медичною мережею «Добробут» клініки «Борис», яка, по суті, була її конкурентом, може суттєво змінити ринок приватних медичних послуг.
Маленькі великому не конкуренти
Уже сьогодні очевидно, що «Добробут» із придбанням «Бориса» став найбільшою приватною мережею в Україні, конкурувати з якою іншим приватним клінікам буде непросто. Особливо зважаючи на те, що багато із них нині не надають повного комплексу медичних послуг, тоді як «Добробут», за словами генерального директора цієї мережі Олега Калашнікова, з отриманням активів «Бориса» здатний буде надавати повний комплекс медичних послуг найвищої якості: від роботи сімейного лікаря та педіатра до надання вузькопрофільних високоспеціалізованих послуг, що охоплюють хірургічний, травматологічний, онкологічний, кардіо- та нейрохірургічний, реанімаційний напрями тощо, а також невідкладну допомогу, яка покриватиме потреби столиці та Київської області, інформують Економічні Новини.
Інтеграція клініки «Борис» у медичну мережу «Добробут» розпочинається з об’єднання відділень невідкладної допомоги обох клінік. Таким чином час доїзду до пацієнта буде скороченим, що за надання невідкладної допомоги є дуже важливим і виграшним у плані конкуренції чинником.
«Після об’єднання ми матимемо найпотужнішу приватну швидку допомогу. У нас спільно працює 20 карет, високі стандарти надання послуг: мінімальний час доїзду завдяки широкій географії розташування підстанцій; оснащення, яке дає змогу перевозити немовлят у спеціальних кувезах та транспортувати важкохворих на будь-які відстані як Україною, так і за кордон», – каже медичний директор мережі «Добробут» Тетяна Анікєєва.
Варто також зазначити, що «Добробут» будує новий корпус загальною площею 10 тис. «квадратів». Здання в експлуатацію його планують на 1 листопада 2020 року. За словами Олега Калашнікова, тут передбачено до 80 ліжко-місць. Сума інвестицій в нього, за приблизними підрахунками гендиректора «Добробуту», становитиме 15 млн доларів.
З листопада «Добробут» планує зайнятися реконструкцією самого «Бориса». «Спершу планували перебудовувати повністю під дитячий стаціонар. Ми ж як прийшли до діалогу? – Шукали на лівому березі приміщення під дитячу лікарню і пологовий будинок, але уже нині після купівлі замислились, можливо, «Борис» залишити універсальним стаціонаром з акцентом на швидку допомогу», – зазначає в коментарі Економічним Новинам Олег Калашніков.
В тому, що грошей на все вистачить – упевнений. «Ми зараз працюємо з великим інвестфондом та такими фінансовими інституціями для залучення коштів, як Horizon Capital, ЄБРР, IFC тощо», – каже Калашніков.
В першу чергу крім будівництва нових корпусів і здійснення реконструкції гендиректор «Добробута» має намір вкладати кошти в такий напрям медицини, як малоінвазивна кардіохірургія, що передбачає розвиток ендоваскулярної хірургії по всьому тілу і по всій серцево-судинній системі. «Щодо онкології ми скоріше зосередимося на ранній діагностиці таких захворювань і їх лікуванні», – каже він.
Михайло Радуцький (зліва) и Олег Калашніков
Загалом же придбанням «Бориса» «наполеонівські» плани Олега Калашнікова не обмежилися. «Я вважаю, що розвинути компанію до того рівня, який я собі уявляю, без поглинання неможливо. Ми будемо в будь-якому разі знаходити якісь об’єкти. Ми постійно ведемо консультації на цю тему. Наприклад, мені подобається «Odrex» в Одесі, але вони про це ще не знають», – зазначає він в коментарі.
Також Калашніков не проти придбання і державних клінік, в разі їх продажу. «Якщо держклініки в якийсь момент будуть активно продаватися, ми не зможемо стояти осторонь», – зазначає він. «Грузинський сценарій» приватизації державних клінік він вважає цілком прийнятним і підтримує ідею продажу нашою державою своїх лікарень.
Попри це, в планах Калашнікова на найближчі 2-3 роки – закріплення в Києві і освоєння його приміської зони. «Цей бізнес, з одного боку, дуже цікавий тим, що він дуже ємний. Велика ринкова ніша. Ми вважаємо, що в майбутньому можна побудувати крупного оператора з дуже значним оборотом. З іншого боку, наші результати ще далекі від тих, які ми би хотіли мати», – зазначає він.
На запитання Економічних Новин про те, кого він бачить нині тут своїм конкурентом, Олег Калашніков відповідає: «Я вважаю, що «Оберіг» будує хороший, перспективний проект. «Медиком» також можна вважати конкурентом. Є кілька нових проектів, які уже задекларовані, але ще не реалізовуються, проте, знаючи деяких власників, впевнений, що вони будуть здійснені. Тому з часом цей простір буде дедалі заповнюватися».
Заповненість ринку
Зазначимо, за висновком АМКУ, сукупна частка «Бориса» і «Добробуту» на ринку Києва не перевищує 35%.
«Ринок медичної допомоги в межах Києва є висококонкурентним: учасники концентрування і після його здійснення надалі зазнаватимуть значної конкуренції, як великих багатопрофільних клінік, так і невеликих гравців усіх форм власності», – розповів, даючи «добро» на купівлю «Бориса» «Добробутом», в своєму висновку АМКУ.
Олег Калашніков зазначає, що об’єднана компанія займає 8% ринку, проте, це може бути і не точно, оскільки сам ринок є непрозорим.
Тим часом, за різними підрахунками, ринок приватної медицини Києва становить від 20 до 30 тис приватних медичних центрів і клінік. Це приблизно половина із загальної кількості їх в Україні. При цьому нові приватні кабінети та медичні центри, філії мережевих медичних клінік тощо з’являються майже щодня. Попри те – не всі вони успішні.
«На сьогодні, наприклад, у Києві не всі побудовані клініки є успішними медичними бізнесами»,- зазначає керівник і власник Shagov Aesthetic Medicine Євген Шагов. На його думку, щоб бути успішним на цьому ринку, потрібно акцентувати увагу на персоналі та його професіоналізмі й інвестувати саме в цих людей, а не в зайві квадратні метри і різні изайнерські рішення. «Тільки тоді маленькі клініки мають шанс вистояти на ринку», – зауважує Шагов.
Керівник Naturelle Dental Clinic Максим Лєснухін вважає, що нерідко саме розширення медичного закладу на практиці знижує якість надання послуг.
До відомих багатопрофільних приватних клінік Києва сьогодні належать «Добробут», «Борис» (як юрособа залишився), «Adonis», «Eurolab», «Іnto-Sana», «Інго», «Healthy&Happy», «Медиком», «Медбуд», «Медісвіт», «Оберіг», «Оксфорд Медікал», «Impuls» тощо.
Незаповнена ніша
«Добробут» планує залишити для інших укладання декларацій із сімейними лікарями. Так, підписувати декларації на медичне обслуговування у сімейних лікарів, як це раніше практикував «Борис», в об’єднаній мережі більше не будуть, оскільки це не відповідає їхнім бізнес-інтересам. «За існуючих тарифів я не бачу сенсу цього робити. Це економічно недоцільно, витрати на лікування покривати важко. Потрібно, щоб держава запровадила можливість співоплати за медичні послуги», – говорить Олег Калашніков. За його словами, укладання декларацій із сімейними лікарями «Борис» практикував здебільшого заради підтримки трансформації системи охорони здоров’я, ніж із бізнес-інтересу. Попри це, обслуговувати тих, хто уже встиг раніше підписати декларації з «Борисом» – таких приблизно 6 тис осіб – «Добробут» обіцяє.
Тим часом, за даними Національної служби здоров’я України, договори з ними на укладання декларацій підписали понад 100 приватних клінік і понад 100 фізичних осіб-підприємців. Вони отримують від держави щорічну фіксовану виплату за обслуговування кожного пацієнта, з яким лікарі цього закладу підписали договір. Серед топових крім «Бориса» – «Odrex» і «Ilaya».
У МОЗі впевнені, що позитивний досвід реформи в майбутньому спонукатиме до ведення приватної практики та співпраці з НСЗУ ще більше медиків.
Сама реформа первинної ланки – «гроші йдуть за пацієнтом» – спонукала багатьох лікарів до відкриття власного бізнесу. Сімейний лікар Віолетта Лійка, яка саме «під реформу» у червні 2018 року відкрила власну медичну студію Dr.Liyka, розповідає, що отримувати тут гроші можна не тільки за надання гарантованих послуг пацієнтам, з якими є договори, від НСЗУ, але можна заробляти і на додаткових щепленнях, консультаціях для пацієнтів, які не бажають підписувати декларацію. «Якщо лікар має додаткову спеціалізацію, скажімо, з грудного вигодовування, він може проводити платні заняття для груп молодих батьків. Це можуть бути тренінги для тих, хто хоче схуднути, тощо. А ще є медичний франчайзинг, коли людина отримує готову медичну студію із супроводом – оформленням документів, придбання обладнання, вибором приміщення, логотипами, шрифтами, брендбуком і своїм прізвищем. Я надаю людині всі ці інструменти і загалом своїм фінансовим результатом задоволена», – каже вона.
Загалом, для відкриття невеликої приватної клініки, за словами учасників ринку, потрібно мати суму понад 20 тис доларів.
Тим часом, в яку суму обійшлася купівля «Бориса» «Добробутом», поки що залишається таємницею. Сторони заявили, що була підписана угода, за якою сума придбання не розголошуватиметься. За версією Олега Калашнікова, купівля обійшлася «недешево». За версією засновника «Бориса» Михайла Радуцького, «віддали за безцінь». Іще напередодні угоди учасники ринку оцінювали її у 30 млн доларів, хоча насправді ця сума може бути і значно більшою, враховуючи інфраструктуру і площу приміщень «Бориса». За словами Михайла Радуцького, сьогодні для відкриття нової медичної клініки потрібно мати 15-20 млн «не гривень».
Зауважимо, що початкові інвестиції в «Борис», який було відкрито у 1993 році, становили від 30 до 100 тисяч доларів.