Національний банк готується переписати Інструкції про ведення касових операцій. Проект документа, що незабаром змінить чинне положення, регулятор надіслав для ознайомлення всім українським банкам.
Як зазначили «і» в Національному банку, згідно з п. 64 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, банк у випадках, передбачених Законом про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення, зобов’язаний здійснити ідентифікацію, верифікацію клієнта.
«Також необхідно оцінити фінансовий стан клієнта, його репутацію та виявити факт належності клієнта – фізичної особи, фізичної особи – підприємця або особи, що діє від його імені (крім клієнтів, які здійснюють переказ без відкриття рахунку на суму, що дорівнює або перевищує 15 тис. гривень)», – ідеться у відповіді НБУ. Простіше кажучи, моніторинг здійснюватимуть за всіма операціями готівкою на суму понад 15 тис. грн, якщо гроші не вносяться на рахунок.
Зазначені заходи банк здійснює до або під час установлення ділових (договірних) відносин, до проведення фінансової операції, відкриття рахунку, укладення договору.
НБУ вважає, що такі зміни до Інструкції про ведення касових операцій банками України – це лише приведення у відповідність норм нормативно-правових актів НБУ, а тому жодних новацій тут немає.
Так, банки і до внесення запропонованих змін виконували вимоги законодавства щодо питань фінансового моніторингу, та чи можуть виникнути складності, пов’язані з виконанням оновленої Інструкції в разі її затвердження?
«Звичайна процедура. Нічого особливого не відбувається. Державний фінансовий регулятор щоразу під час внесення змін цікавиться думкою банків. Наразі зміни пропонувала Незалежна асоціація банків України. І ми раді, що наші пропозиції знайшли відгук у рішеннях НБУ», – заявила «і» виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.
Розроблення нового проекту пов’язано зі значним обсягом змін до Інструкції №174, що відбулись у 2016-2017 рр., і вдосконаленням окремих норм організації касової роботи. НБУ видає «методичку» просто в новій редакції з урахуванням численних поправок, які внесено від моменту ухвалення документа.
«Так, законодавець чітко регламентував проведення переказів на суми, що дорівнюють або перевищують 15 тис. грн. Зазвичай для ідентифікації потрібні лише паспорт та ідентифікаційний код. Більш складні випадки НБУ роз’яснив у рекомендаціях. Але вони жодним чином не стосуються простих громадян», – говорить Коробкова.
Олена Стрехо, начальник розрахунково-операційного центру Банку Кредит Дніпро, зазначає, що здійснювати ці заходи не є нововведенням: «Відповідно до вимог цієї Постанови банки й раніше здійснювали не тільки ідентифікацію та верифікацію, а й вивчення клієнтів, оцінку ризиків і репутації клієнтів, які здійснювали операції на суму 150 тис. грн і більше. Наразі законодавство України з фінансового моніторингу не містить вимог вивчення клієнтів, оцінки ризиків та репутації клієнтів, які здійснюють переказ без відкриття рахунку на суму до 150 тис. грн».
А юрист Ростислав Кравець зазначає інший бік «медалі». На його думку, це ще більше розв’яже руки банкам у справі так званого заморожування коштів клієнтів. «Особливо цим дуже часто грішив Приватбанк, який під час таких операцій з переказу потім взагалі не повертав гроші клієнтів, і вони вдавалися до послуг адвокатів і вже через суд, який ставав на їхній бік, повертали гроші назад. Однак на все це все потрібно чимало часу, нервів і, як ви розумієте, теж коштів на послуги адвокатів», – говорить він.
Однак Олена Стрехо не згодна з тим, що нам треба очікувати ще більших проблем. На її думку, затримки в здійсненні операцій більше можуть виникнути в тому разі, коли клієнт не надає прозорих документів, що дозволяють підтвердити джерело походження готівкових коштів і суті проведеної операції, характер якої не суперечить законодавству України.
Тим самим документом Нацбанк заборонить банкірам здійснювати бездоговірні операції в касах. Зокрема, оновлений документ передбачає, що здійснювати касове обслуговування клієнтів незалежно від їхнього статусу та суми операції банки повинні будуть виключно на умовах договору.
Утім, Олена Стрехо зазначає, що в проекті змін прямої заборони на здійснення бездоговірних операцій фізичних осіб у касах банків немає. Наприклад, до бездоговірних операцій можна зарахувати: приймання, обмін непридатних до обігу банкнот (монет) і виведених з обігу на придатні до обігу банкноти (монети), банкнот на монети, монет на банкноти, банкнот (монет) одного номіналу на банкноти (монети) іншого номіналу. До них також належать валютно-обмінні операції та операції з банківськими металами, з пам’ятними та інвестиційними монетами, сувенірною та супутньої продукцією.
«Згідно з глосарієм нової редакції в пп. 8, 13 і 29 гранично ясно зазначено, що укладення договору – це вимога до комерційних банків для обслуговування в НБУ. Знову-таки, простим громадянам «заморочуватися» цим не треба», – зазначає Олена Коробкова.
НБУ на це відповідає, що згідно з чинною інструкцією №174 банк зобов’язаний здійснювати касове обслуговування клієнтів тільки на підставі договірних відносин через касу банку. Крім цього, відповідно до статті 205 Цивільного Кодексу, правочин може здійснюватися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Ростислав Кравець тут іншої думки. Він вважає, що це ускладнить роботу касирів та їхніх клієнтів за часовими параметрами, на початку може спричинити певну плутанину та зловживання банками своєї влади. «Банкіри можуть говорити, що платіж переведеться через деякий час, припустімо, за 3-4 дні. Нам, мовляв, потрібно вивчити уважно складений договір на касове обслуговування. На це багато хто скаржиться: і фізособи, і фізособи-підприємці», – говорить юрист.
Деякі експерти зазначають, що все це робиться для того, щоб скоротити значну кількість операцій з готівкою і перевести більшість операцій у безготівковий розрахунок. Чи так це?
Олена Коробкова впевнена, що це штучна думка. А от Олена Стрехо, по суті, і не заперечує такої думки експертів: «Національний банк давно поставив курс на скорочення обсягу операцій з готівковими коштами та переведення розрахунків у безготівкову форму як частину стратегії cashless, мета якої – збільшення прозорості фінансових потоків та детінізація економіки».
Заходи щодо посилення контролю за законністю переказів та зменшення частки готівкових розрахунків, що здійснює Нацбанк, є цілком європейськими, і кожна цивілізована країна прагнула до цього. Однак, як вважають деякі експерти, поспішати в цьому процесі теж не варто, адже і європейські країни вводили такі зміни протягом десятків років.